Виховна робота

       28 жовтня Україна відзначатиме 76-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.
    Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
   Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
    Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.
    Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
    Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.

Історична довідка
    Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами Люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером та Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.
    17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.
    22 червня 1941 р. розпочалася війна між вчорашніми союзниками – ІІІ Рейхом та СРСР, в результаті чого до кінця року більша частина України була окупована німецькими військами.
    У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба в навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил та їхнього відступу аж до Волги. У результаті вся українська територія була зайнята німецькими військами.
    У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
    Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
   28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
    У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
    Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття.
    Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим і радянські війська з вини його командування:
1. На найнебезпечніших ділянках фронту масово використовувалися «чорносвитники» – поспіхом мобілізоване радянським командуванням (польовими військкоматами) місцеве населення – яке кидали у бій непідготовленим, необмундированим та неозброєним, що можна розглядати як свідому спробу знищення українського населення.
2. Українські армійські частини Радянської армії у 1943-44 рр. використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями, які служили у РСЧА та УПА.
3. В очищеному від німців Криму у 1944 році радянською владою будо здійснено низку депортацій, зокрема повністю виселено до Середньої Азії кримських татар (180 тис.).
4. Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни, масові репресії продовжувалися до самої смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху за різними даними було вбито 150 тис., заарештовано 130 тис. та депортовано понад 200 тис. осіб.
5. Внаслідок організованого голоду у 1946-47 рр. в Україні загинуло до 1 млн. осіб.
Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів.

За матеріалами Українського 
інституту національної пам’яті

                   Виховна година «І буде пам’ять вічно жити про дні ті легендарні»

                        (до 76-річчя визволення України від фашистських загарбників)

Мета: ознайомити учнів з бойовими діями за визволення України впродовж 1942-1944 рр.; на прикладі історичних фактів показати якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини; виховувати почуття патріотизму та національної свідомості.        

Перебіг заняття

Учні:

1. Це на світанку сталося колись

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджал.

2.Війна назустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

3.Тремтять гармати. Б'є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

4.Синів, дочок благає: -Захистіть! –

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

5.Хто це б вгадав і по якійсь причині,

На скільки літ розтягнеться війна?

І звісно всім: земель багато в світі,

А рідна, батьківська, - лише одна

6.Гримить гроза війни. Іде розплата.

Покладено судьби на терези.

Але коли ж порадує солдата

Веселий грім весняної грози?

7.У заметілі і в гарячім літі

Клекоче битва, грізна і трудна.

І так багато є доріг на світі,

Але до перемоги – лиш одна.

8. Лише одна туди дорога,

В задимлену сувору данину,

Хоча вона така важка і довга –

Через бої, через усю війну.

9.Вкраїну хоч із краю в край сходи,

Усі роздоли, всі її простори, -

Навряд чи знайдеться десь двір, куди

Не внадилося б ненависне горе.

Виступ  вчителя

Однією із жахливих сторінок ХХ століття є Друга світова війна 1939-1945 рр., яка торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена ця виховна година.

Учень 1: 28 жовтня вся Україна відзначає річницю визволення від німецько-фашистських загарбників.  76  років тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини.

Учень 2:  Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону незупиняючись.

Учень 3: Україна.  Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро, все  вразила пухлина фашистської чуми.  Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою країну. Але на початку червня 41-го все ще було спокійно.

Учень 4: Раптово запала на величезних просторах, застогнала від жахливого болю земля. З світлої солов'їної ночі в чотири години ранку 22 червня на неї обрушилося незліченна кількість бомб і снарядів. Тисячі німецьких гармат відкрили вогонь по радянських прикордонних заставах, у вузлах зв'язку і районах розташування частин і з'єднань Червоної Армії.

Учень 5: Тисячі танків з чорними хрестами прасували гусеницями наші  простори. Машина гітлерівської агресії була запущена на повну потужність.

Слово вчителя

Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали. Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове. 1 066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

Людина і метал, що міцніше? Що сильніше? Переміг чоловік, але якою ціною? Як багато їх залишилося там, на полях, в низинах, в лісах і болотах! А скількох пам'ятають тільки самі близькі люди, не завжди знаючи, під яким обеліском, в якому краю похований син, чоловік, батько, дідусь..

Улітку 1943 року (5 липня - 23 серпня) радянським військам удалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Уперше за всю історію Другої світової війни Москва салютувала визволителям українського міста. Почався загальний наступ, який мав  мету

повністю    звільнити Україну від німецько-фашистських загарбників. Першим етапом цього плану стала підготовка до визволення Лівобережної України.

Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим

серцем — Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті теж застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука. На черзі була операція з визволення столиці України - Київа.

 Давайте вшануємо пам'ять загиблих у тій війні, які не дожили  до Перемоги,  тих, хто помер від голоду в блокадному Ленінграді, тих, хто помер біля верстату, наближаючи з кожним кроком День Перемоги.

                                                   ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).

9 вересня по 28 жовтня 1944 року радянськими військами була здійснена Карпатська операція, яка закінчилась вигнанням фашистів з Карпат. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон. Уся етнічна територія

України була звільнена.

Учень 1:  Ще живуть на світі люди, які дали цей урок всьому людству.

Учень 2:  Ще можна глянути на їхні обличчя, їхні очі, почути їх прості, нехитрі розповіді про ті часи..

Учень 3: Звичайно, історики можуть скрупульозно порахувати кількість дивізій, які брали участь у тому чи іншому битві, кількість спалених сіл, зруйнованих міст..

Учень 4: Але не вони можуть розповісти, що відчувала семирічна дівчинка, на очах якої бомбою розірвало мати.

Учень 5:  Про що думав голодний 10-річний хлопчик у блокадному Ленінграді, варивший у воді шкіряний черевик, дивлячись на трупи своїх рідних.

Учень 1:  Про це можуть розповісти вони самі. Ті, хто бачив цю війну.

Учень 2: Ті, хто вижив в ту війну. Ті, хто ще живі.

Учень 3: З кожним роком їх стає все менше і менше ветеранів Великої Вітчизняної. Що вони для нас? Задумайтеся. Зрозумійте. Без них не було б зараз синього неба, ясного сонця, зеленого лугу ...

Учень 4: (пауза) Не було б тебе, мене...

Учень 5:  Найкраще, що ми можемо зробити для них - знати і пам'ятати.

 

Цікаві факти про вишиванку: чому український національний одяг полюбився цілому світу

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цей день не передбачає особливої помпезності, хоча має надзвичайно глибокий контекст. 

60 країн світу – під знаком вишиванки

Всесвітній день вишиванки, як наголошують його організатори, цьогоріч відзначається у 60 країнах світу. Там уже підхопили флеш-моб "Вишиванка єднає українців", акцію "Народжені у вишиванці" та інші, влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.

У Києві, серед інших святкових заходів, триває показ фільму "Спадок нації" – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист відзлого ока і слова. 

Нині вишиванка переживає піднесення і  відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку.  Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно.

Чим же насамперед є вишиванка для українця – оберегом, святинею, місточком між поколіннями чи красивим елементом одягу? Звернемося до історії вишиванки – основних її етапів, кожен з яких – цікавий факт, який, можливо, відомий не всім.

1. Скіфи – прародителі вишивки

Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

2. Найсильніший оберіг

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір'ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

3. Перша школа вишивки

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

4. Символ кохання

Сорочка (особливо чоловіча) - символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати — вірний він їй чи ні.

Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі: "скочив чоловік у гречку". А ще розповідають, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу не допускалися. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

5. Перший модник у вишиванці

Ним був Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі. 

 

6. Безмежний простір для творчості

В Україні є близько сотні "вишивальних технік"! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання - гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.

7. Вишиванка кожного регіону - унікальна

Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїттся може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області.

Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

8. Орнаменти - "списані" з природи

Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний, рослинний і тваринний. Цікаво, що рослинний орнамент тепер можна зустріти не тільки в вишиванках, а і в колекціях іменитих дизайнерів, натхнених культурою і традиційним костюмом українського народу. 

9. Найоригінальніша вишиванка

Одна з найоригінальніших вишиванок - борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.

Борщівська вишиванка. Фото із сайта folkmoda.net

На противагу цьому стилю, є і вишивка «білим по білому». Це художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. На виході майстри отримують дуже тонку унікальну роботу.

10. Першим ведучим, який з’явився  у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" ще у 2004 році. Згодом таку тенденцію підтримали й інші. 

 

11. Що пропонують українські дизайнери

На українських модних подіумах тема вишивки подається в найрізноманітніших варіантах. Багато відомих українських дизайнерів дуже вдало обігрують наш традиційний одяг, презентуючи і на батьківщині, і всьому світові чудові зразки своєї творчості.

«Торкнутися «вишиваної» історії в Садах майбутності» - таким був леймотив ексклюзивного fashion-show від Оксани Караванської. Фото із сайта tvoemisto.tv

12. Українська вишиванка - модна в усьому світі

Наш національний етно-колорит продовжує надихати і закордонних дизайнерів, які створюють все нові й нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків.  

Приміром, у круїзній колекції «Resort 2017» від модного дому «Valentino» чітко прослідковуються українські мотиви – традиційні елементи нашого національного одягу були помітні у багатьох варіантах вбрання. Вишивка, мережки і стильні етно-аксесуари виглядали на подіумі дуже оригінально!

Вишиванки від Valentino

Американський модний журнал про моду Vogue назвав українську вишиванку модною. Її успіх видання пояснює появою модельєра Віти Кін, яка почала активно використовувати традиційні українські візерунки в оформленні своїх уборів.

Стильна вишиванка від Віти Кін. Фото із сайта idei-dekoru.com

Як бачимо, вишиванка підкорює світ. Будьмо в тренді.

Усний журнал  "Пам’ятаємо. Перемагаємо"

Сторінка 1. День пам'яті і примирення: історія пам'ятної дати

У п'ятницю, 8 травня, в Україні відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.

День пам'яті та примирення встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування. День пам'яті був проголошений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни.

 В Україні відзначають День пам'яті і примирення в річницю капітуляції нацистської Німеччини - 8 травня. День пам'яті та примирення встановлений Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року.

В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів.

                        

Сторінка 2. Що означає червоний мак і чому саме він став символом жертв війни в Україні

Червоний мак  — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін.

Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та1945) та гасло «Ніколи знову».

 Використання квітки маку як символу пам’яті у світі інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полі Фландрії» (1915), що починається словами: «У полі Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами, / Щоб знали місце, де ми є…» (англ. “In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row / That mark our place …”.  

 Був уперше використаний Американським легіоном для вшанування пам’яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Символ поширений у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії.

 Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. “We Shall Keep the Faith”), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими. 

   Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.

Після Першої світової війни маки стали символічно вважати кров’ю солдатів, загиблих на полі бою. Після поховання убитих у Фландрії, кілька років пустинні поля зацвіли сотнями тисяч червоних маків. Сьогодні в усьому світі мак вважається символом пам’яті про загиблих солдатів у часи Першої та Другої світової війни.

Сторінка 3. Квітка маку в українській традиції

    В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

   З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.

Інформаційна хвилинка

"День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні"

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́ги — державне свято в Україні, яке офіційно відзначають 9 травня, починаючи з 2016-го року, вихідний день. Прийшло на зміну радянському святу День Перемоги, яке святкували в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках пакету законів про декомунізацію.

Літературний марафон 

"Прочитай книгу про Другу світову війну"

https://starylev.com.ua/news/dityam-i-pidlitkam-pro-viynu-5-osoblyvyh-knyzhok-ukrayinskoyu-movoyu

Віртуальний флешмоб

 на знак пам’яті жертв Другої світової війни

 "Залишайся вдома. Запали свічку пам’яті: подвиги героїв у пам’яті вічні"

День Європи в Україні

   З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи   відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. 

    У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.

День Європи в Дігтярівському НВК

       Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в

колі країн об’єднаної Європи.

      День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав.

День Європи: 5 фактів про Євросоюз, яких ви не знали

У країнах ЄС 9 травня відзначається День Європи. У зв’язку з цією пам’ятною датою EtCetera розповість цікаві факти з життя об’єднаної Європи.

ЄС – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЄВРОПА. Звичайно, велика частина території і населення ЄС знаходиться в Європі. Проте, простір співтовариства поширюється на Північну і Південну Америки, Африку і Океанію. Як таке може бути? Все просто: деякі європейські країни, як і раніше, зберігають свої заморські володіння і території. Наприклад, до складу Іспанії входять африканські міста Сеута і Мелілья, а також Канарські острови. А Франція володіє Гвіаною в Латинській Америці і островами в Карибському морі і Тихому океані.

З ЄВРО І БЕЗ НЬОГО. Євро – офіційна валюта 19 країн Європейського Союзу. В інших дев’яти державах, як і раніше, діють старі грошові одиниці. Зате на євро перейшли шість країн, які не входять до ЄС. Це Андорра, Ватикан, Монако, Сан-Марино, Чорногорія і Косово.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІДЕР. Республіка Мальта, розташована на островах в Середземному морі, – це найменша країна в ЄС. Її площа – всього 316 кв. км. За кількістю жителів Мальта теж на останньому місці в Євросоюзі (417 тис., тобто 0,8% усього населення європейської спільноти). При цьому Мальта – європейський лідер зі щільності населення: 1305 чоловік на 1кв. км.

ВХІД І ВИХІД. За всю історію Європейського Союзу тільки одна країна заявила про вихід зі співтовариства. Це Великобританія. Втім, британська влада до цих пір не може вирішити, як втілити в життя рішення референдуму 2016 року, на якому громадяни країни вирішили покинути ЄС.

У той же час, Швейцарія і Норвегія не є членами Європейського Союзу. Щоправда, вони підписали кілька угод з ЄС, які дозволяють вільно пересуватися людям і перевозити товари. В обох країнах деякі з головних політичних партій виступають за приєднання до Євросоюзу.

МОВНЕ ПИТАННЯ. В Євросоюзі – 24 офіційні мови. На засіданнях Європарламенту депутати можуть використовувати будь-яку з них. Тому, щоб народні обранці розуміли один одного, в парламенті працюють 330 штатних і 1800 позаштатних перекладачів-синхроністів.

До речі, Євросоюз стимулює вивчення мов і багатомовність. Для цього в країнах ЄС щорічно проводиться Європейський день мов, організовуються доступні мовні курси і пропагується вивчення мов дорослими.

   Віртуальна подорож: Пам’ятники книгам в Європі

https://school2.com.ua/shkilna-biblioteka/virtualna-podorozh-pam-yatnyky-knygam-v-yevropi/

Парад країн Європи

https://www.youtube.com/watch?v=4RrIRMHiWyg