- Вигуки, які повторюються або вимовляються протяжно, пишемо через дефіс: А-а-а! Ха-ха-ха!
1)
Розподільний
диктант
Емоційні |
Спонукальні |
Вигуки
етикету |
Звуконаслідувальні |
|
Перепрошую, ку-ку, ух, геть, киць-киць, тю, фе, ого-го,
будьте здорові, будь ласка, киш, о, ага, дякую, пробачте, тпру, цабе, ех.
Утворити від поданих дієслів вигуки. Пояснити їх правопис за допомогою правил.
Зразок. Мекати — ме-е-е.
Гуркотіти, цвірінькати, чалапати, жужати, сміятися, квакати, сьорбати, дзеленчати, ойойойкати.
- Еге ж, цікаво!
- Швидше виконуй, нумо!
- Ой лишенько, що ти накоїв…
- Киць-киць, Мурко, ти де?
- Очі кліп-кліп.
- Будь ласка! Послухай мене, прошу…
Коментоване письмо
Спишіть речення, поставте розділові знаки, виділіть вигуки- Гей удармо в струни браття у золотії.
- Ой веснянко біла звідки ти прибігла?
- Трембіта Туру-рай-ра…Туру-рай-ра…
- Овва не вихоплюйся синку.
- Ах так добре захоплює дух…
- Людей і долю проклинать не варт
їй-Богу.
- Ага то ти?
Запишіть у дві колонки слова та сполучення слів:
• у першу — ті, що пишуться з Не Та Ні Окремо;
• у другу — ті, що пишуться разом.
Не/ріж, не/кричи, не/озорий степ, поки що не/легко, не/забаром, не/добір, не/подбав, нами не/передбачене, не/зовсім, ні/про/що, не/заперечне, ні/ким, не/мовбито, не/годен, не/кожен, ні/те ні/се, не/вроздріб, не/благозвучне, не/досіл, тяжку не/волю, книжка не/прочитана, не/навиворіт, не/п ‘ять, не/дорід, не/нависть, не/впоперек; не/коротка, а довга; ні/з/чим, ні/чим, ні/коли, не/до вподоби.
Вправа 544
1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини
мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше,
колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є
прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з
якими;
2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито,
тобто, якби, мовби, авжеж.
Окремо пишуться:
1) усі частки, які творять форми
слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних
відтінків:
а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми
наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу
дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова
й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо
одночасно (Гонч.);
2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують
функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1) частки бо, но, то, от, таки, коли
вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то,
дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та
словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться
окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо
частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться
окремо: таки намалював, таки зрозумів;
2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто,
який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і
займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому,
будь із ким.
2) Виконайте практичні завдання
Розподільне письмо.
Запишіть слова
у три колонки — разом, окремо, через дефіс. Де/який , хтось/то, що/правда, ні/когісінько, як/то, ні/в/кого, ні/хто,
ні/в/кого, ні/за/що, ні/звідки, як/от, аби/де, хтозна/як, не/аби/який,
не/аби/хто, як/най/дорожче, коли/б/то, ніби/то, хто/сь/таки, аби/тільки,
все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, ото/ж, таки/пішов, дарма/ що,
ні/би, чим/дуж, не/наче/б/то, не/мов/би/то, хто/сь.
Вправа 2
Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток.
1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя
протекла (В. Сосюра). 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би)
мене привітали, зраділи (б) старому (Т. Шевченко). 3. А серце б'ється, свіжий
вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло (М. Рильський). 4. Сьогодні йому, як
ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто (Л. Дмитерко). 5. Не так (то)
робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Вже хто
(зна) скільки часу минуло з тої пори (В. Кучер). 7. Гукати в минуле — даремна
турбота, гукай у майбутнє — хто (небудь) почує (О. Підсуха). 8. Тішся, дитино,
поки (ще) маленька, ти (ж) (бо) живеш навесні (Леся Українка). 9. Що (кілька)
метрів зупинялися передихнути (О. Гончар). 10. Любіть працю на Землі, бо без
цього не буде щастя нам і нашим дітям, ні (на) якій планеті (О. Довженко). 11.
Цей дріт приносить телеграми хто (зна) (з) якої далини (М. Рильський).
13.05.2022
Тема. Частка як
службова частина мови.
Завдання
Прочитайте
і вивчіть теоретичний матеріал в підручнику (с.232-233)
Частка
- надає
словам, словосполученням і реченням додаткових відтінків;
- служить
для творення деяких граматичних форм та нових слів.
Лексичне значення – не має.
Морфологічні ознаки – незмінне слово.
Синтаксична роль – членом речення не буває.
Роль у мові – утворює окремі слова, граматичні форми; надає
реченню або словам певного відтінку.
За значенням і
вживанням частки поділяються на модальні (фразові), заперечні,
формотворчі й словотворчі.
Модальні частки поділяються на кілька
типів:
- питальні: чи, хіба, невже, що,за;
- підсилювальні: аж,
же, ж, би, б, то, таки, і;
- стверджувальні: еге,
отож, а також, так, авжеж;
- вказівні: це,
оце, то, ось, он, ото;
- видільні:тільки,
лише, же, ж, хоч (а), таки;
- порівняльні: мов,
немов, наче, неначе,як, майже, приблизно, мало, ледве не;
- означальні:ледве,
якраз, саме, просто, майже;
- спонукальні: бодай,
ну-бо, ну-но, годі.
Заперечні частки не, ні,
ані слугують для заперечення змісту цілого або окремої частини.
Частки не, ні можуть мати підсилювальне значення.
Словотворчі й формотворчі
частки слугують для творення:
- зворотніх дієслів: хвилюєшся,
посміхаєшся;
- неозначених займенників
та прислівників: дехто, деколи, будь-що, хтось, колись;
- дієслів наказового
способу: хай, нехай.
- дієслів умовного
способу: би, б.
- найвищого ступеня
порівняння прикметників і прислівників: най-, як
2) Виконайте практичні завдання
Завдання
1
Запишіть
речення, визначте, до якої групи належать частки
·
Як же хороше жити на землі!
·
Он зірка в небі пролетіла.
·
Мабуть, час вже до роботи, браття.
·
Що за золота у вас дитина.
·
Тільки в праці крилатим стаєш.
Вправа 513
Розподільний диктант
Записати частки, розподіливши їх у три стовпчики:
а) модальні; б) заперечні; в)
формотворчі.
Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що
за, що то, ось, от, це, оце, ото, он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне,
хоча б, аж, же, мовби, годі, бодай, бо, давай.
Правопис сполучників
Написання | Правило |
---|---|
Разом | Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом): а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож; б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби; в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто; г) абощо, тощо, якщо; д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим. |
Окремо | Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то. |
Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як. | |
У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що. | |
Через дефіс | Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками бо, но, то: отож-бо, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-но. |
Слід відрізняти сполучники від однозвучних повнозначних слів з прийменниками або частками, які пишуться окремо:
Справжнє почуття хоча ні на кого й не зважає, проте (= але) й не ображає нікого... (О. Гончар). В криницю старості не заглядай, про те, яким, ти будеш, не гадай (Д. Павличко).
Хоч мороз і припікає, зате (= однак) комарів немає (І. Франко). Я люблю тебе, друже, за те, що в очах твоїх море синіє (В. Сосюра).
Якби (= коли б) не було ночі, то не знали б, що таке день (Народна творчість). Як би там не було, комусь належало це перевірити... (О. Гончар).
Якже (= якщо) хто запізниться, чекати не будемо. Як жене хотілося розлучатися!
Якщо (= коли) не можна бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай! (Д.Павличко). — Що ти робиш? — Як що? Те, що ти мені доручив.
Між ними ще такого не бувало, щоб (= аби) доходили у будь-чому згоди
1) Що/б не
трапилося лиха, будь обачним.
1)
Біда помучить,
за/те мудрості научить.
2)
Як/би пес
робив, то в чоботях би ходив.
3)
Весна, про/те
ще холодно.
4)
Що/б не
трапилося, будь людиною.
5) Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш
слова.
6)
Як/би не тис
мороз, а весна буде.
7)
Я про/те вже
говорив.
Творча лабораторія
► Придумати і записати
закінчення речення.
Щоб лиха не знати, ...
Що б не робив,..
Вибачте мені за те…
…зате прогулявся.
Як би мені хотілося, щоб...
Якби ми вчились так, як треба,
то...
Усі діти зібралися у театр, проте...
Я завжди слухаю розповіді діда про те,..
Вибірково-розподільний диктант
У дві колонки записати сполучники і сполучні слова
Якщо, що, щоб, де, звідки, тому що, коли, якби, куди, хто, бо, так що, як, мов, наче, який, нібито, оскільки, котрий, чий, дарма що, скільки.
Запишіть речення, визначте граматичні основи. Обведіть сполучні слова.
1. Героєм люди називають того, хто честь береже більше за життя.
2. Боягуз завжди доводитиме, що він сміливий.
3. Під ногами боягуза розступається земля, що міцно тримає інших.
4. Допоможи людині, яка йде на гору, а не з гори.
5. Трусять тільки ті дерева, на яких щось гарне уродило.
6. Той птах брудний, що свого гнізда не вичищає.
1. Сполучник – це самостійна частина мови.
2. До службових частин мови належать прийменник, частка і вигук.
3. Синтаксична роль сполучника – це додаток.
4. Сполучник є незмінною частиною мови.
5. За будовою сполучники бувають непохідні і похідні.
6.За вживанням сполучники поділяються на одиничні, повторювані та парні.
7.За значенням сполучники бувають прості, складні і складнені.
8.Сполучниками є слова де, куди, звідки.
9.Слід розрізняти сполучники і сполучні слова.
10.Сполучник має лексичне значення.
11.Серед поданих слів між, неначебто, із-за, край сполучником є слово неначебто.
12.У реченні “Мені приснилося, що кличе мене мати” слово що є сполучником.
• сполучники сурядності, які поєднують однорідні члени або рівноправні частини складного речення: Комп'ютери й шаблі однаково минають (І. Павлюк). Одна зоря спочиває, а друга зоря встає (Л. Кульбак).
• сполучники підрядності, які поєднують головну й залежну частини складного речення: Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури (Є. Гуцало).
За своїм значенням сполучники сурядності та підрядності поділяються на групи.
• Складіть речення з однорідними членами, що поєднані єднальними сполучниками. Запишіть його.
1. Не тепер, а в четвер. 2. Як гора з плечей звалилася. 3. Пройти Крим, Рим і мідні труби. 4. Хоч трава не рости. 5. Або пан, або пропав. 6. Дивиться наче баран на нові ворота.
29.04.2022
Тема. Групи сполучників за походженням, за будовою та вживанням.
Завдання
1) Вивчіть теоретичний матеріал
За походженням
Непохідні: і, й, а, але, та, бо
Похідні: щоб, якщо, якби, немов
За будовою
Прості: як, бо, мов, та
Складні: щоб, проте, зате, якби (пишемо разом)
Складені: тому що, так що (пишемо окремо)
За вживанням
Одиничні: тому що, бо, зате, а
Повторювані: і...і., ні...ні, не то...не то, чи то...чи то
Парні: не тільки... а й, не лише... а й, як...так, якщо...то
2) Виконайте практичні завдання
Розподільний диктант
Виписати у першу колонку прийменники, у другу – сполучники.
Між, наче, бо, перед, коло, якщо, але, про, з-попід, проте, тому що, під час, у зв’язку з, відповідно до, а, хоч, із-за, проміж, однак, щоб.
Вибіркове письмо
Виписати з поданих речень сполучники, визначити вид сполучників за будовою
1. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина–дитина.
2. Реве та стогне Дніпр широкий…
3. Місяць, підводячись угору, пірнає в загустілу хмару, так що видніється лише срібний край.
4. Якби ви вчились так, як треба…
5. Усе в чеканні істинної ласки, бо навіть ніч свого чекає дня.
6. Щоб жить - ні в кого права не питаюсь…
7. Ще мить – і сад загубить пишну вроду.
8. Природа – геній, а весна – то крила…
З поданих речень випишіть сполучники і визначте їх вид
А за будовою (прості, складні, складені)
Б за способом уживання (одиничні, повторювані, парні)
В за походженням (непохідні, похідні)
- І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї.
- Хустинку кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене.
- Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози навесні збираєм.
- Гули хрущі та літали, як кулі.
- Не тільки дощ поливав, а й градинки час від часу посипали село льодовим зерном
27.04.2022
Тема. Сполучник як службова частина мови.
Завдання
1) Вивчіть теоретичний матеріал про сполучник (с.220-224)
2) Виконайте практичні завдання
Вправа-відновлення
Запишіть прислів’я, підібравши найбільш влучний сполучник
Слово – не стріла, .. глибше ранить.
Не говори, що знаєш, … знай, що говориш.
Добрим словом мур пробєш, .. лихим .. в двері не ввійдеш.
Книга вчить, .. на світі жить.
Голова без розуму, .. ліхтар без свічки.
Краще з розумним загубити, .. з дурнем знайти
Мудрий не все каже, .. знає, а дурень не все знає, .. каже.
Голова не на те, .. тільки кашкет носить.
Визначте вид сполучників за будовою.
Проте, але, для того щоб, якщо, незважаючи на те що, нібито, що, тому що, якби, бо, немовбито, щоб, хоча, або, у зв’язку з тим що, після того як, через те що, а.
Розподіліть подані словосполучення у дві колонки: у першу - з прийменниками, у другу – із сполучниками
Працювати над книгою; ручка або олівець; мати й дочка; розповідати про поїздку; відпочивати у таборі; повільно, але правильно; вийти на прогулянку; невеликий, зате спритний; то дощ, то сніг; сказати чи змовчати; бродити по воді.
26.04.2022
Тема. Морфологічний розбір прийменника
Завдання
1) Повторити вивчене про прийменник (с.208-214)
2) Виконати практичні завдання
а) Робота з підручником
Вправа 480
Вправа 481
Розгляньте морфологічний розбір прийменника на сторінці 216 і за зразком розберіть прийменники, наявні у вправі, як частину мови.
б) Виконайте онлайн-тести, перейшовши за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2220677
22.04.2022
Тема. Синонімічні й антонімічні прийменники. Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.
Завдання
1) Ознайомтесь із теоретичним матеріалом
Синонімічними та антонімічними можуть бути не тільки слова, що є самостійними частинами мови. Серед прийменників теж можна відшукати і антоніми, і синоніми.
Порівняйте прийменники: біля і коло, над і під.
Біля хати розцвіли чорнобривці, а поблизу школи – хризантеми.
Між друзями завжди панує згода, а поміж ворогами - незгода.
Антонімічні ряди
Над головою - небо, а під ногами – земля.
Наприклад: Слава з Поліною прибирали в класі. (Прийменник З разом з іменниками виступає підметом). На подвір’ї бавилися діти. (Прийменник НА разом із іменником виступає обставиною). Оленка тримала маму за руку. (Прийменник НА разом із іменником виконує роль додатка)
Слід відрізняти похідні прийменники від омонімічних іменників і прислівників. Наприклад: коло (іменник) і коло (прийменник), навкруги (прислівник) і навкруги (прийменник).
Я люблю свій рідний край. (Край – це іменник)
Край берега у затишку прив’язані човни… (край – прийменник)
Ще одне спостереження
Ми рухаємося (як?) назустріч один одному.
Я поспішала (на що?) на зустріч із друзями.
У першому реченні назустріч виступає в ролі прийменника і, приєднуючись до слів один одному, виступає в ролі обставини.
У другому реченні на зустріч – це прийменник + іменник. Це прийменниково-іменникова конструкція.
2) Виконайте практичні завдання
Вправа-редагування
Відредагуйте подані вислови
•
Мешкаю по адресу
•
На протязі року
•
Раз по раз
•
По всіх правилах
•
Не по прямому призначенню
•
По наказу директора
•
По нашим підрахункам
• По темі
Розподільний диктант
Розподіліть подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким
чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.
Біля, між,
над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько,
до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.
3) Виконайте онлайн-тести
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6594180
19.04.2022-20.04.2022
Тема. Розвиток мовлення. Жанри мовлення. Оповідання, особливості його побудови. Письмовий твір-оповідання за поданим сюжетом.
Завдання
1) Пригадайте вивчене на уроках української літератури
Оповідання — це невеликий за розміром розповідний художній твір здебільшого про одну чи декілька подій із життя людини.
Сюжет — це подія чи кілька пов’язаних між собою подій, завдяки розвитку яких розкривається зміст твору.
Елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.
Визначення елементів сюжету
Експозиція | Попереднє знайомство з героями, з часом і місцем подій. |
Зав’язка | Початок розвитку зображених у творі подій. |
Розвиток дії | Події, в яких виявляються характери героїв. |
Кульмінація | Найбільше загострення в розвитку подій. |
Розв’язка | Подія, під час якої суперечка закінчується. Стає зрозуміло, хто вийшов переможцем, а хто зазнав поразки. |
15.04.2022
Тема. Правопис похідних прийменників
Завдання
1) Вивчіть правила написання прийменників
Орфографічна розминка
Запишіть слова, розкривши дужки
Тема. Види прийменників за будовою.
Завдання
1) Вивчіть теоретичний матеріал за поданою таблицею та підручником (с.212-214)
За будовою прийменники поділяються на
Прості |
Складні |
Складені |
Непохідні та похідні, що мають одну основу |
Утворюються з кількох частин і пишуться разом
або через дефіс |
Утворюються з кількох частин і пишуться окремо |
Від, при, за, кругом, на, шляхом, біля, перед, в, через, до, з,
під, коло |
Попід, задля, з-за, посеред, із-за, заради, поміж, з-поза, поперед, з-попід |
Під час, згідно з, відповідно до, на відміну від, у разі, під
кінець |
2) Виконайте практичні завдання
Запишіть сполучення слів з прийменниками у два стовпчики: у перший — із похідними прийменниками, у другий — із непохідними.
Наді мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.
Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т.Шевченко). (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т.Шевченко) Мине ще кілька днів, і з (під) торішньої трави і листя визирнуть первоцвіти.
Тема. Прийменник як службова частина мови.
Завдання
1) Вивчіть теоретичний матеріал про прийменник за підручником (с. 209, 211) та поданий нижче.
Прийменник – це службова
частина мови, яка служить для зв’язку слів у реченні.
Прийменник не виступає в ролі членів речення, не відповідає на питання, ні
за чим не змінюється.
Виражає залежність іменника, числівника
займенника від інших слів.
Прийменники бувають похідними і непохідними, простими, складними і
складеними.
Пишуться разом (задля, поміж), окремо (у зв’язку з) , через дефіс (з-поміж, із-за).
З усіма частинами мови прийменники пишуться окремо (під вечір, біля нього, з першим)
Смислові відношення, виражені за допомогою
прийменників:
· просторові (місце або напрям дії) — йти до школи, прибирати на подвір’ї;
· часові — після уроків, днів за п’ять;
· причинові — від радості, з журби;
· мети — підготувати для читання;
· допустові — незважаючи на погоду;
· означальні — зошит для малювання;
· об’єктні — спілкування з другом.
, може, та тополя твоя доля...
2) Виконайте практичні завдання
Завдання 1
Випишіть із рядків українських пісень прийменники.
Ой у лузі червона калина похилилася...
Душу й тіло ми положим за нашу свободу...
Ой на горі та й женці жнуть...
Несе Галя воду, коромисло гнеться, за нею Іванко, як барвінок, в’ється.
Чорнобривців насіяла мати у моїм світанковім краю...
Край дороги не рубай тополю, може, та тополя твоя доля...
Україно, Україно, після далечі доріг вірне серце свого сина я кладу тобі до ніг...
Ой у гаю при Дунаю соловей щебече...
Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...
Завдання 2
Вивчіть скоромовку, назвіть прийменники, використані у ній
Кропивницькі паляниці зі смаком полуниці продаються у крамниці біля Укрзалізниці.
3) Фразеологічна розминка
Дописати фразеологізми, які у своєму складі
мають прийменники. Прийменники обвести.
Тримати язика за ...
Око за ...
Не в тім’я ...
Мати голову на ...
Пропустити повз ...
Під самісіньким ...
Говорити за ...
Сміятися на ...
Брати близько до ...
Покласти зуби на ...
Викинути з голови...
Мати голову на ...
4) Робота з підручником
Вправа 463
08.04.2022
Тема. Контрольна робота з теми "Прислівник"
Завдання
Виконайте тестові і практичні завдання контрольної роботи
А угорі, по-весняному, сонячно Б як-небудь, спокійно, всякий
В день у день, втричі, перше Г інколи, розумний, зроблено
2. Прислівник вказує на
А ознаку за дією Б ознаку іншої ознаки В предмет, але не називає його г дію предмета
3. У якому реченні вжито прислівник?
А Настала весна – і сад розцвів.
Б Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся.
В Весна захлиналась буйним цвітом вишень.
Г Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.
4. Від яких прислівників можна утворити ступені порівняння?
А Холодно, мало, трохи
Б сміливо, важко, багато
В ліворуч, напам’ять, легко
Г самотньо, десь, глибоко.
5. До якого розряду належить прислівник «двічі»?
А способу дії Б причини В міри і ступеня Г часу
6. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку
А хоч-не-хоч, аби-коли, як-не-як
Б сам на сам, в цілому, на щастя
В врешті-решт, мимоволі, уві сні
Г будь-коли, по-перше, на зло.
7. Установіть відповідність між прислівниками та правописом
1 разом 2 окремо 3 через дефіс 4 через 2 дефіси
А по/моєму, казна/куди, хоч/не/хоч
Б до/побачення, кінець/кінцем, на/щастя
В де/не/де, будь/що/будь, як/не/як
Г від/тепер, на/далі, що/вівторка
8. Установіть відповідність між прислівниками і способом творення
1 префіксальний 2 суфіксальний 3 префіксально-суфіксальний 4 злиття основ
А ліворуч, босоніж, горілиць
Б забагато, немало, донині
В по-українськи, зліва, вгорі
Г легко, ніжно, байдуже
9.Запишіть речення, знімаючи риску.
1) Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
Удень – у день, назустріч – на зустріч, по-новому – по новому.
11. Запишіть речення, розберіть прислівник, ужитий у ньому, як частину мови
Навесні ми часто блукали сонячними пагорбами…
06.04.2022
Тема. Підготовка до контрольної роботи
Завдання
1) Лінгвістична розминка
Дайте відповіді на запитання
- Яка частина мови називається прислівником?
- Наведіть приклади прислівників.
- З якими частинами мови прислівник може бути пов’язаний за значенням?
- Яку синтаксичну роль може виконувати прислівник?
- Які розряди має прислівник?
- Прислівники якого розряду утворюють ступені порівняння?
- Які є ступені порівняння?
- Якими способами творяться прислівники?
- Як пишуться прислівники та прислівникові сполуки?
- Як пишуться прислівники з не, ні?
- Коли в прислівниках пишеться -н-, а коли -нн-?
- Які прислівники пишуться через два дефіси? Наведіть приклади.
2) Виконайте інтерактивні вправи, перейшовши за посиланням
а) Виділення прислівників у тексті https://learningapps.org/view2060936
б) Написання прислівників https://wordwall.net/resource/5232018
в) Вікторина https://learningapps.org/view2061815
3) Виконайте тести
1. Усі слова є прислівниками у рядку:
А. випадково, весною, пішки;
Б. на пам’ять, завширшки, втричі;
В. поріг, по-моєму, прекрасно;
Г. любо-дорого, навзаєм, використано.
2. Прислівник відповідає на питання:
А. який? чий?
Б. що роблячи? що зробивши?
В. як? наскільки? навіщо?
Г. скільки? котрий?
3. Які прислівники можуть утворювати
ступені порівняння?
А. якісні, відносні, присвійні;
Б. якісно-означальні;
В. обставинні часу;
Г. обставинні причини та місця.
4. Прислівник "набагато" належить до розряду:
А. способу дії;
Б. міри та ступеня дії;
В. причини;
Г. якісно-означальні.
5. Помилку в утворенні форми ступеня порівняння
прислівника допущено в рядку:
А. найліпше;
Б. більш актуально;
В. найменш вдало;
Г. менш гірше.
6. Усі прислівники пишуться з двома -нн- у рядку:
А. прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;
Б. грішн..о, невпин..о, живописн..о;
В. рівнин..о, туман..о, спосон..я;
Г. бажан..о, попідтин..ю, перлин..о.
7. Установити відповідність між
прислівниками та їх розрядами за значенням
1. довіку А. причини
2. наперекір Б. часу
3. спересердя В.
способу дії
4. вдвічі Г. міри й
ступеня дії
5. по-українськи Д.
мети
8. Установити відповідність між прислівником та
формою ступеня порівняння прислівника
1. холодніше А. проста форма найвищого ступеня порівняння
2. найбільш чисто Б.
складена форма найвищого ступеня порівняння
3. найгірше В. проста
форма вищого ступеня порівняння
4. більш вдало Г.
складена форма вищого ступеня порівняння
9. Утворити усі можливі форми ступенів порівняння
прислівників легко, мало.
10. Записати слова, знявши риску.
Зо/зла, де/небудь, в/двічі, що/най/сильніше,
без/кінця, дарма/що,час/від/часу, поза/торік, яко/мога, по/перше.
1. довіку А. причини
2. наперекір Б. часу
3. спересердя В. способу дії
4. вдвічі Г. міри й ступеня дії
5. по-українськи Д. мети
8. Установити відповідність між прислівником та формою ступеня порівняння прислівника
1. холодніше А. проста форма найвищого ступеня порівняння
2. найбільш чисто Б. складена форма найвищого ступеня порівняння
3. найгірше В. проста форма вищого ступеня порівняння
4. більш вдало Г. складена форма вищого ступеня порівняння
9. Утворити усі можливі форми ступенів порівняння прислівників легко, мало.
10. Записати слова, знявши риску.
Зо/зла, де/небудь, в/двічі, що/най/сильніше, без/кінця, дарма/що,час/від/часу, поза/торік, яко/мога, по/перше.
05.04.2022
Тема. Морфологічний розбір прислівників.
Завдання
1) Розгляньте схему морфологічного розбору прислівника
Схема морфологічного розбору прислівника
1. Аналізоване слово.
2. Частина мови.
3. Питання.
4. Розряд за значенням
5. Ступені порівняння (якщо є)
6. Синтаксична роль
Наприклад
Ніжні, білосніжні проліски несміливо визирали з-під снігу.
Несміливо - прислівник, як? якісно-означальні, обставина.
2) Робота з текстом
Випишіть з поданого тексту всі прислівники, зробіть морфологічний розбір 5 прислівників (на вибір)
1. Усі слова є прислівниками у рядку:
А впевнено, прекрасно, котрийсь; Б ліньки, попередньо, використано;
В пошепки, інколи, сам на сам; Г раз у раз, обидва, мирно.
2. Прислівник – це..
А незмінна особлива форма дієслова;
Б самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;
В незмінна самостійна частина мови; Г службова частина мови.
3. Прислівники поділяються на такі розряди:
А якісні, відносні, присвійні; Б мети, способу дії, причини, часу;
В похідні та непохідні; Г безособові, неозначені, означено-особові.
4. Прислівник "напам’ять" належить до розряду:
А способу дії; Б місця; В причини; Г часу
5. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку:
А віч-на-віч; Б сам-на-сам; В вгорі; Г як-небудь.
6. Прислівник мимоволі утворено способом:
А префіксально-суфіксальним; Б основоскладання; В безафіксним; Г суфіксальним.
7. Установити відповідність між прислівниками та
їх розрядами за значенням
1. чемно А причини
2. навприсядки Б часу
3. післязавтра В способу дії
4. згарячу Г міри й ступеня дії
5. трохи
8. Установити відповідність між прислівником та
способом його творення
1. сильно А.
основоскладання
2. праворуч Б.
префіксально-суфіксальний
3. весною В.
суфіксальний
4. зліва Г. перехід
однієї частини мови в іншу
9. Скласти речення зі словами "по-старому" і "по
старому"
10. Записати слова, знявши риску.
В/гору, сам/на/сам, любо/дорого. раз/у/раз, на/весні, пліч/о/пліч, само/вільно, власно/руч, де/небудь, на/перекір.
01.04.2022
Тема. Розвиток мовлення. Портретний нарис у публіцистичному стилі.
Завдання
1) Ознайомтесь із теоретичним матеріалом з даної теми
Нарис —
різновид твору-опису, в якому зображено дійсні факти, події і конкретних людей.
Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій або зображенню
людей, яких особисто знає автор.
Види нарису:
·
портретний
нарис — розповідь про людину, її життя, погляди;
·
проблемний
нарис — автор насамперед аналізує важливу проблему в її
проявах через дії людей. Тому людина залишається на другому плані.
·
науково-популярний
нарис розповідає про наукову проблему глибоко й доказово, але доступно й
популярно.
·
подорожній
нарис — розповідь про подорож до визначних місць.
У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю, обставини колишнього й сьогоднішнього життя.
Обов’язковим є її словесний портрет
(або його елементи). Зазвичай у нарисі поєднано ознаки художнього та
публіцистичного стилів, отже, портрет цілком може бути складений у художньому
стилі.
Портрет у нарисі – лише засіб
розкриття внутрішнього світу людини.
Мета портретного нарису - виявити цінності героя, показати смисл його життя. На
конкретних життєвих прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які
допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу,
стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно
викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.
2) Прочитайте зразок портретного нарису
НАТАЛІЯ
МОСЕЙЧУК
Її горду, подібну до натягнутої
струни поставу ми щодня бачимо на екранах наших телевізорів. Європейська жінка
із суперсучасним іміджем, елегантно вбрана, з вишуканою зачіскою та бездоганним
мейкапом. Упевнено й рвучко крокує вона назустріч глядачеві. Це ведуча
«Телевізійної служби новин» на каналі «1+1» Наталія Мосейчук.
Людина публічна й авторитетна, така
собі «залізна леді» телебачення, Наталія ні з ким не спілкується на «ти» - не
«тикає» нікому: ні колегам, ні приятелям, ні давнім знайомим. Це засвідчують і
колеги-телевізійники, і ті, хто її близько знає.
Звернення на «ви» – з одного боку,
знак поваги до співрозмовника, з другого, - «захист від дурнів». Навіть вкрай
невихованого співбесідника воно змусить бути чемним.
Спілкування на «ви» дозволяє тримати дистанцію. Така собі
система самозбереження в сучасному жорстокому мегаполісі.
Своє приватне життя Наталія не
афішує. «В ефірі я — публічна людина, все, що відбувається поза
ефіром, — без коментарів. Моя робота — у кадрі», - пояснює вона.
Ходять чутки, що Наталія гарно співає, проте тільки для
найближчих – для тих, кого любить.
Міцний внутрішній стрижень
сформували в Наталії батьки. Тато – військовий, звично підтягнутий на службі й
лагідний удома. Мати – вчителька, яка навчала й свою дочку, ось тільки в класі
ніхто про їхні родинні зв’язки не знав. На уроках мама її просто не помічала,
ретельно навчаючи інших. «Не уявляю, як ти навчилася читати й писати?» –
дивується мама сьогодні. Саме вона привчила Наталію всього досягати власною
працею, і дочка їй за це вдячна.
Наталія Мосейчук має двох
синів. Як кожна мати, мріє про щасливу для них долю, хоч розуміє, що
колись вони обов’язково наступлять на свої граблі. Де зможе, там підстелить їм
соломки. Де не зможе, сподівається на Бога. Синів привчає
сподіватися лише на себе і всього досягати власною працею.
Щодо цього вони мають чудовий
приклад. Європейська селф-мейд вумен1Наталія
Мосейчук – типова українська жінка, яка віддано любить свою сім’ю, усього
досягає працею і одержує від цього насолоду.
3) Ознайомтесь із пам’яткою "Як написати нарис" (с.429)
4) Виконайте 431 вправу
30.03.2022
Тема. Написання прислівників разом, окремо, через дефіс. Тренувальні вправи.
Завдання
1) Повторити теоретичний матеріал з даної теми. (див. попередні уроки)
2) Виконайте практичні завдання
Словниковий диктант
Запишіть слова, знявши риски.
Коли/небудь, вряди/годи, на/жаль, в/основному, де/не/де, по/моєму, по/ночі, по/двоє, на/зустріч, де/як, до/вподоби, за/кордон, до/тла, сама/самотою, до/лиця, врешті/решт, рік/у/рік, у/двох, мимо/волі, тишком/нишком, до/смерті, в/цілому, на/поготові, хоч/не/хоч.
3) Ознайомтесь із теоретичним матеріалом і виконайте практичне завдання
Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними прийменники з іменниками, які пишемо окремо
\
Розрізняйте!
Йшов назустріч На зустріч з онуками
29.03.2022
Тема. Написання прислівників та прислівникових сполучень окремо.
Завдання
1) Перегляньте відеоурок "Правопис прислівникових сполучень"
Сучасна українська мова містить багато сполучень прийменника з іменником (іноді з числівником чи прикметником), які загалом сприймаються як прислівники. Такі сполуки називаються прислівниковими.
1. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): без відома, без кінця, без краю, без ліку, без сліду, без сумніву, без упину, в нагороду, в позику, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до краю, до ладу, до лиха, до міри, до пари, до побачення, до речі, до сих пір, до смерті, до сьогодні, за кордон, за рахунок, з-за кордону, з краю вкрай, з розгону, на бігу, на вагу, на весну (але навесні), на вибір, на віку, на диво, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на поруки, на радість, на світанку, на славу, на сміх, на ходу, на щастя, під боком, під силу, по закону, по суті, по черзі, у вигляді.
2. Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.
3. Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом.
4. Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому.
5. Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо.
з дому до смаку на весну не даром (не безплатно) | додому всмак навесні недаром |
25.03.2022
Тема. Правопис прислівників разом і через дефіс.
Завдання
1) Подивіться відеоурок "Правопис прислівників разом і через дефіс"
2) Ознайомтесь із правилами в підручнику (с. 190-191)
3) Виконайте практичні завдання
Словниковий диктант
Запишіть подані прислівники і запам ятайте правопис
На-гора, мимоволі, натщесерце, нашвидкуруч, врешті-решт, всього-на-всього, по-моєму, мимохіть, мимохідь, горілиць.
Лексична робота
Запишіть і запам ятайте значення поданих слів. Складіть з поданими словами речення.
Робота з підручником
Вправа 406
Вправа 409
Вправа 410
23.03.2022
Тема. И та і в прислівниках
Завдання
1) Ознайомтесь із теорією за підручником (с.195) та за опорною схемою. Запишіть у зошити назву орфограми, яка вивчатиметься на уроці.
Орфограма
"И та і в кінці прислівників"
22.03.2022
Тема. Не, ні з прислівниками.
Завдання
1) Прочитайте і запам’ятайте правила
Не з прислівниками пишеться
Разом |
Окремо |
Якщо
без не прислівник не вживається: невпинно,
невдовзі, неухильно, невтямки, ненароком. |
Коли
прислівник з не виступає присудком. Надворі
було не тепло. Коли
не заперечує, відкидає щось: |
Ні з прислівникам пишеться
Разом |
Окремо |
Як
правило, ні є префіксом і пишеться разом: нікуди, нітрохи, нізащо |
У
фразеологічних зворотах ні виступає в ролі частки: ні туди, ні сюди |
2) Виконайте практичні завдання
Співати (не)голосно, (не)дуже холодно, розмовляти (не)по-вашому, (не)зовсім правильно, писати (не)розбірливо, говорити (не)точно, (не)забутньо провести час, забути (не)навмисно, розташований (не)подалік, учинити (не)по-дружньому, ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/коли, не/дуже, ні/чогісінько, ні/яково, ні/скільки, ні/почім.
Завдання. До поданих слів дібрати з довідки прислівники – синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не. Пояснити написання прислівників з не.
Мало, поганенько, грубо, просто, збитково, тьмяно, низько, постійно, безрадісно, терміново, мілко, халатно, злочинно, могутньо.
Довідка: невтішно, нездоланно, невибагливо, небезпідставно, невиразно, неввічливо, небагато, неглибоко, невигідно, негайно, незаконно, невпинно, невисоко, недбало.
- підкресліть прислівники, які без НЕ не вживаються.
11.02.2022
Тема. Розряди прислівників.
Завдання
1) Вивчіть розряди прислівників
Розряди прислівників
1. Означальні:
1) якісно-означальні (як?) походять від прикметників,
утворюють вищий і найвищий ступені порівняння: радісно, погано;
2) кількісно-означальні (скільки? як багато? якою мірою?): мало,
багато, тричі, набагато, начетверо, надзвичайно;
3) способу
дії (як? яким способом?): зненацька, напам’ять, віч-на-віч,
пліч-о-пліч.
2. Обставинні:
1) місця (де?
куди? звідки?): праворуч, вниз, згори, попідтинню, попідвіконню;
2) часу (коли?
відколи? доки? з якого часу? до якого часу?): позавчора, завжди, з
давніх-давен, з діда-прадіда, щодня, щороку;
3) причини
(чому? з якої причини? через що?): ненароком, згарячу, спросоння, спересердя,
мимоволі;
4) мети
(для чого? навіщо? з якою метою?): навмисно, умисне, напоказ, навіщо,
наперекір, на зло, на щастя, без мети, жартома, на радість, у гості,
навіщось, нащо, випадково, на досаду.
Запишіть у 2 стовпчики прислівники
Означальні Обставинні
Швидко, назад, вірно, опівночі, вглиб, утричі, зрання, наперекір, щовесни, назустріч, як-
Вправа-відновлення
До поданих слів дібрати з довідки найбільш доречні прислівники, визначивши розряд
Просуватися…
Оглядаючи…
Спокійно…
Спів….
Читання…
Виконаний …
Зібравшись…
Танець…
Довідка: нашвидку, повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.
Робота з підручником
- Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
- Назустріч дівчині йшов велично лось.
- Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
- Швидше і швидше котилися морські хвилі.
- Восени і горобець багатий.
08.02.2022
Завдання 1- 10 з вибором однієї правильної відповіді
10. Дієприслівник означає:
Б додаткову ознаку або стан;
В ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета;
Г вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.
2. Дієприслівник ужито в реченні:
А Грамотний – видющий і на все тямущий.
Б Із добрим дружись, а лихих стережись!
В Що записано пером, того не вируби штопором.
Г Трудяща копійка годує довіку.
Д Не почавши – не закінчиш.
3. Визначте рядок, у якому всі слова – дієприслівники.
А засніжений, вкриваючи, встеливши;
Б позбиравши, петляючи, похнюпившись;
В атакуючи, намальований, відважний,
Г співаючи, співочий, виступивши.
4. У реченні дієприслівник виконує роль:
А означення;
Б додатка;
В обставини;
Г підмета.
5. Дієприслівники творяться за допомогою суфіксів…
А уч-, -юч, -ач-, -яч-;
Б –вши, -ши, -ачи, - ячи
В –учи, -ючи, -ен-, -л-
Г -т-, -ен-, -єн
6. Дієприслівник без НЕ не вживається:
А Не/роблячи, не/слухаючи, не/дочуваючи;
Б не/хтуючи. не/волячи, не/стямившись;
В не/насидівши, не/говорячи, не/чекавши
Г не/зробивши, не/вивчивши, не/написавши.
7. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
А Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина.
В Іноді туман на озері, розкривається одкриваючи блідо-блакинту воду(Л.Українка).
Г Андрій ходив задерши носа.
8. Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник ПОТРІБНО відокремити комою (розділові знаки пропущено):
Б Бійці сиділи деякий час задумавшись.
В Пряме дерево і вмирає стоячи.
Г Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.
Д Похитуючись Соломія підійшла до столу.
9. Укажіть речення в якому правильно розставлені розділові знаки
А Парки і сквери, поринувши в глибоку задуму були несказанно прекрасними.
А вид, спосіб, відмінок;
Б вид, може мати залежні слова, незмінність;
В незмінність, рід, число;
Г спосіб, дієвідмінювання, час
Завдання 11-12 на встановлення відповідності
11. Установіть відповідність:
Б Я, радіючи, дивлюсь на сади в цвіту.
В Яблуні, огорнені рожевим серпанком цвіту, на наречених схожі.
Г Груша-дичка, розквітнувши так біло і духмяно, душу зігріває.
12. Установіть відповідність:
Б не/зробивши, не/читавши
В не/стямившись, не/навидячи
Г не/розуміючи, не/засвоївши.
Степ струснувши з себе росу горить рівним жовтим кольором.
Весняний вітер нетерпляче зітхає оббігаючи узлісся.
Цілий день вони працювали не покладаючи рук.
Могутні дуби стояли замислившись.
Сонце примкнувши вії уже спускалося на землю.
Подорожуючи не пускай коня галопом.
Граючи в м’яча, мати покликала мене на обідати.
Стоячи біля каси, до мене підійшов знайомий.
Не вививши правила, вчителька поставила мені двійку.
04.02.2022
Гніздо
Марко побачив над річкою двох
куличків. Пташки то припадали до води, то з жалібним попискуванням відлітали
вбік.
Скрадаючись, Марко занепокоєно пішов берегом. На траві лежало вимощене з
сіна невелике гніздечко, а в ньому хрестиком тулились чотири світло-жовтих
крашанки. Пташки марно старалися стеблинами сіна підняти вгору, захистити од
хвилі нетривке кубелечко. Хлюпне вода раз-вдруге і забере з собою гніздо.
Пташки побачили людину й безпомічно затужили пташиною тугою. Не
торкаючись гнізда, Марко вирізав навколо нього землю, вийняв її й переніс вище,
куди не дійде вода. Він навпочіпки сів під вербою, придивляючись до кубелечка.
Над ним, попискуючи, з’явилися пташки, покружляли і впали донизу, знову злетіли
і знову опустились.
А над усім широким світом, над пригнутими вербами та принишклим птаством
димів дощ.
2.2. Виконайте тестові завдання, перейшовши за посиланням (тільки одна спроба!!!)
02.02.2022
15.12.2021
- (не) скошена трава.
- (не) политі досі квіти.
- (не) бачена краса.
- (не) бачена ніколи фортеця.
- (не) скінченні мрії.
- (не) скінчена розмова.
- (не) замкнені двері.
- ще (не) замкнені двері.
- ні чим (не) підтверджений факт.
- ні до кого (не) спрямоване слово.
- довго (не) стихаючий вітер.
- ще (не) дозрілі хліба.
Завдання 2
З кожним із словосполучень складіть по два речення таким чином, щоб дієприкметники з НЕ в першому випадку писалися разом, а в другому - окремо
- (не) витрачена сила;
- (не) завершена робота;
- (не) зібраний урожай
14.12.2021
Розподільне письмо.
Запишіть у дві
колонки дієприкметники і прикметники дієприкметникового походження. Поставте
наголос. Складіть з двома словами словосполучення.
Прочита..ний,незліче..ний,
оновле..ний, неоціне..ний, нездола..ний, оспіва..ний, неоцінне..ний,
бездога..ний,неоцінне..ний, нездола..ний, благослове..ний, незліче..ний.
Вправа «Одним словом».
Кожне із словосполучень замініть прикметником
дієприкметникового походження.
- якого не можна збагнути, зрозуміти
(незбагненний);
- який не можна полічити - .....
- якого не можна знищити - ...
- який не можна оцінити - ...
- який не може здійснитися - ...
- якого важко або неможливо впізнати - ...
- якого не можна вблагати - ...
- який ніяк не скінчиться - ...
- якого не можна виразити, передати словами - ...
- який охороняється законом від посягань з боку
кого-небудь - ...
- який не примирюється, не погоджується з чим-небудь - ...
Робота з підручником
Вправа 294
12.11.2021
Списати речення, розкрити дужки, поставивши інфінітив у безособовій формі (відповіді записувати з малої літери).
- У хаті не(сидіти).
- (Тягти) у садок, на свіжу прохолоду.
- На землі (вечоріти).
- В небі ж був день.
- Уже (розвиднятися), коли Юхим вернувся зі школи додому.
- Однак мене (морозити).
- Чую я - не(спати) щось моєму парубкові.
Вправа 2
Перебудувати речення так, щоб у кожному було безособове дієслово. З'ясувати синтаксичну роль безособових дієслів.
Наприклад: У лісі пахне глиця. - У лісі пахне глицею.
- Теплий весняний дощ покропив землю.
- Сніг замів дороги.
- У лісі пахне сосна.
- Вода залила луки.
- Заморозки прибили зав'язь на деревах.
- Сніг замів сліди.
- Туман вкрив степ.
10.11.2021
08.11.2021
05.11.2021
- Виражає реальну дію, яка відбувалась, відбувається або відбудеться.
- Відповідає на питання що робив? що робить що робитиме?
- Змінюється за родами, числами, часами, особами.
- Наприклад: працюю, читав, танцюватиме.
- Виражає дію чи стан. бажані за певних умов
- Відповідає на питання що зробила б? що зробив би? з зробили б?
- Змінюються за числами, а в однині й за родами.
- Наприклад: працював би, читала б, танцювали б
- Виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дій.
- Відповідає на питання що роби? що зроби? що робімо? що робіть?
- Змінюється за особами й числами
- Наприклад: працюй, читаймо, нехай танцюють
Запишіть подані дієслова у три стовпчики за способами дієслів.
- Мрію, пам’ятайте, захищали, радив би, хай перемагають, люблять, милувався, розповіси, допоміг би, пробачте, здивувався, плакати, нехай сподіваються, зацікавився б, посміхаєшся.
- Продовж фразу (письмово)
Продовжте фразу, використовуючи дієслова умовного способу.
- Якби сьогодні був вихідний, то…
- Якби я був директором школи, то…
- Якби в мене була собака, то…
- Якби мені подарували слона, то…
- Якби я став президентом, то…
- Якби у мене була машина часу, то…
- Якби я мав чарівну паличку, то…
- Якби я знав мову тварин, то…
- Якби я умів літати, то…
- Якби я став мільйонером, то…
Робота з підручником
Вправа 179
Виконайте онлайн-тести
03.11.2021
Розподіліть слова у дві колонки за дієвідмінами. Підкресліть
другу літеру та прочитайте назву літературного напряму, у якому починав працювати
Т.Г.Шевченко (дієслова І дієвідміни) та назву напряму творів автора періоду
«трьох літ» (дієслова ІІ дієвідміни).
Вража…ш, прикрас…ш,
посі..ш, зми…ш, напиш…ш, пересил…ш, сад…ш, кле..ш,зна…ш, цід…ш, стрибн…ш, вигада..ш,
ознайом…ш, змаст…ш, оздоблю…ш, імену…ш.
Люблю чернігівську дорогу –
Весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
Високі й сонні ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові луги.
Русявокосі Берегині
Позолотили береги.
Там переходять шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
Немов димки димлять жертовні –
Копають люди картоплі…
01.11.2021
Запишіть
подані слова у дві колонки, розділивши їх за дієвідмінами.
Зносити, туркотіти, терпіти, їздити,
сказати, брати, збороти, з‘їхати, просити, знати, чистити, смалити,
застерегти, манити.
Ключ: у кожному
слові колонок підкресліть другу букву і прочитайте утворене словосполучення.
«Четверте зайве»
Запишіть рядки дієслів. Визначити їх дієвідміну. Підкресліть зайві слова.
1. Казати, затримувати, дихати, дивитися.
2. Збиратися, розходитися, молотити, учити.
3. Зробити, літати, сіяти, зникати.
Робота з підручником
Вправа 137
Вправа 138
30.10.2021
Тема. Контрольна робота з теми "Дієслово"
Виконайте завдання контрольної роботи на окремих аркушах, сфотографуйте свої роботи і надішліть приватним повідомленням у вайбер
Початковий
рівень (завдання по 0,5 бала)
1. Дієслово - це частина мови,
яка:
а) виражає ознаку дії, предмета чи
іншої ознаки;
б) означає дію або стан предмета;
в) означає назву предмета;
г) означає назву ознаки предмета
або його приналежності.
2. Вкажіть рядок, у якому всі
дієслова записані в неозначеній формі:
а) робити, сидить, читала;
б) світає, співають, світить;
в) писати, читати, малювати;
г) дивитися, розмовляти, слухає.
3. Вкажіть рядок, у якому всі
дієслова недоконаного виду:
а) читав, малюю, буду вчити;
б) проводити, прочитав, глянула;
в) вивчати, привітав, говорити;
г) казати, принести, ворушиться.
4. Вкажіть рядок, у якому всі
дієслова доконаного виду:
а) пообіцяла, стояли, доказати;
б) падало, мріяв, вміти;
в) люблю, думав, відпочивати;
г)прочитав, відвідала, забули.
5. Позначити рядок, у якому не всі слова належать до форм
дієслова.
а)
Працював би, купують, заспіваймо.
б)
Будемо говорити, обступаючи.
в) Розуміючи, надісланий, ховаючи.
г) Учити, навчивши, учення.
6. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами.
а) Охопити, побачити, ішов.
б)
Говорити, спати, сміятися.
в)
Сидіти, наїжачитися, діждалися.
г) Малювала, стежити, махати.
Середній
рівень (завдання по 1 балу)
7. Установити відповідність між дієсловами та їх видо-часовими
формами.
А Доконаний вид, майбутній час 1 Буду в'язати.
Б Недоконаний вид, майбутній час
2 Працюватимемо.
В Доконаний вид,
минулий час
3 Перечитав.
. 4 Змалюю.
5 Підписав,
6 Зроблю.
8. Установити відповідність між дієсловами та їх часовою
формою.
А Минулий. 1 Сподіватимусь, буде малювати.
Б Теперішній. 2 Відпочинеш, полечу.
В Майбутній. З Працюють, ігнорує.
4 Сконала, допомогли.
5 Відвідав, утекли.
9. Установіть відповідність:
Форма дієслова |
Приклади |
1.Дієприкметник |
А) пригорнулася, запитаю,
зігріюся, інтонував |
2. Інфінітив |
Б) формуючи, спланувавши, мріючи,
придумавши |
3.Особові дієслова |
В) ілюстрований, зшита, крокуючий, омріяне |
4.Безособові дієслова |
Г) краяти, кипіти, зашуміти, лукавити |
5. Дієприслівник |
Д) світає, хмариться,
виготовлено, розпитано |
|
Е) заплутаний, зректися,
пригадавши, іти |
Достатній рівень (завдання по 1, 5 бала)
10. Утворіть видові пари від дієслів:
вигадувати, запитати, припиняти, вчити, гукати, зупиняти.
11. Списати речення, визначити синтаксичну роль інфінітива в реченні.
Уміння слухати – важлива риса співрозмовника.
Високий рівень ( 3 бали)
12. Випишіть дієслова з тексту, визначте їх особу, вид, час, число.
Зразок:
Дрімає – ІІІ ос., одн., теп. час, недок. вид.
01.10.2021
Тема. Форми дієслова.
1) Ознайомтесь із таблицею "Форми дієслова"
Форми дієслова |
|||
Назва форми |
Загальне значення |
Відповідає на питання |
Приклади |
Неозначена
форма |
Дія, стан, або процес поза часом,
способом, числом, особою |
Що робити? |
Малювати,
записати, працювати |
|
|
Що роблю? |
Малюю, |
Дієприкметник |
Ознака предмета за дією |
Який? Яка? Яке? Які? |
Намальований, |
Безособова
форма на –но, -то |
Дія, яку сприймаємо як результат |
Що зроблено? |
Намальовано, |
Дієприслівник |
Додаткова дія, ознака, обставина дії |
Що роблячи? Що зробивши? |
Малюючи, |
1) Лінгвістична гра «Ланцюжок».
Утворити ланцюжок спільнокореневих дієслівних форм.
Зразок: виплекати (інфінітив) – виплекав (особове дієслово) – виплеканий (дієприкметник) – виплекавши (дієприслівник) – виплекано (дієслівна форма на –но).
Учити – ... Пізнати – … Вирощувати – … Вибілити –...
2) Вправа
Запишіть речення, підкресліть дієслова відповідно до синтаксичної ролі. Визначте дієслівні форми в кожному реченні.
Добре того навчати,
хто хоче все знати. 2. Мудрим ніхто
не вродився, а навчився. 3. Учись, на
інших дивлячись. 4. Свою роботу
вимірюй зробленим ділом. 5. Що написано пером, того не виволочиш волом. 6. Не хвалися, у поле йдучи, а хвалися, врожай везучи. 7. Хто що знає, тим і заробляє.
3) Фразеологічна розминка
Утворіть фразеологізми, доповнивши їх дієслова з довідки. Визначте форму дієслова у поданих висловах.
Байдики ..., п’ятами ... , ... каламутити, слова на вітер ... , мало каші ..., як у воду ..., зуби на полицю ..., ніде голці ....
Довідка: впасти, з’їсти, покласти, бити, воду, кидати, дививсь, накивати, дивитися.
29.09.2021
Тема. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
1) Опрацюйте теоретичний матеріал за підручником (с.42-43), розгляньте опорну схему
Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши над землею блакитні небеса. По садах загуляли молоді падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує дивну пряжу над перелазами.
Настала лагідна пора бабиного літа; останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій.
На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту. Тільки де-не-де стоїть соняшничиння й тихо шурхотить, нагадуючи про гарячі дні літа, коли воно цвіло жовтими решетами на городах, просіваючи сонячний пил. Зів’яли, поникли від нічних приморозків квіти, тільки одні високі синенькі стоять. Їх у народі називають морозом, може, через стійкість до холоду, а може, через цвітіння, що нагадує голубуватий іній раннього приморозку.
Завдання 2
До поданих іменників доберіть дієслова, які показують, хто що робить. Наприклад: корова - мукає і т.д.
Корова, кінь, кіт, свиня, курка, голуб, ворона, ластівка, горобець, соловей, собака, миша, гуска, качка, лелека, соловей, змія.
Фразеологічний тренінг
Замінити фразеологізми дієсловами
Наприклад: плутатися під ногами - заважати.
Розсипати кислиці -
Задирати ніс -
Прикусити язика -
Зарубати на носі -
Як вітром здуло -
Наловити дрижаків -
27.09.2021
Контрольна робота №1. Вступ. Повторення та узагальнення вивченого.
Виконуємо завдання ІІ частини на окремому подвійному листку. Записуємо число та тему контрольної роботи.
Контрольна робота складається з двох частин (тести і практичні завдання)
І частина
Виконайте тестові завдання
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9347566
ІІ частина
Запишіть речення, визначте частини мови, підкресліть головні і другорядні члени речення.
На високих жовтогарячих тополях іскрилося осіннє сонце.
Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними.
Наді мною плакала осінь золотими сльозами.
Багряне листя під ногами покірно й тепло шелестить.
24.09.2021
Тема. Повторення та узагальнення вивченого у 6 класі
(підготовка до контрольної роботи)
Практикум
Завдання
1
Записати
речення, визначити в кожному частини мови.
Час
фарбу на дерева насилає. Щедра осінь краще найзеленішої весни. Осінньої
пори сім погод надворі. Захопило літо вересень в полон. (І.Драч.) А
сонце вересневе кришталеве. (Є.Гуцало.) У степ нечутною ходою медунку вересень
приніс. (О.Довгий.)
Завдання 2
Переписати,
на місці крапок уставляючи пропущені букви. Виділити в словах орфограми. Підкреслити
головні і другорядні члени речення .
Рождаєт..ся
м..лодія осін..я і м’яко на пл..че кладе кр..ло. (Б.Олійник.) Сипл..т..ся,
ос..па..т..ся листя, горблят..ся б..рези, плаче і посміха..т..ся крізь сл..ози
осінь. (М.Стельмах.) Є щастя в кожній боро..ьбі, коли м..та бл..зька, ясна.
(П.Воронько.)
3) Виконайте тестові завдання
1. У якому рядку всі слова є іменниками? (1
бал)
А. Синь, тисяча, удень.
Б. Зорепад, четверо, зранку
В. Мужність, двоє, узимку.
Г. Сутінки, сотня, зілля.
2. У якому рядку всі слова
пишуться з великої літери? (1 бал)
А. (М, м)ати (Б, б)ожа; (З,
з)олоті (В, в)орота; (Г, г)азета « (Г,г)олос (У,у)країни».
Б. (Д,д)ніпро;
(Г,г)голосіївський (П,п)арк, (Д,д)ень (У,у)чителя.
В. (Р,р)іздво;
(К,к)онституція (У,у)країни; (Г,г)оверла.
3. У якому рядку наведено
іменники, у котрих неправильно утворено форму кличного
відмінка? (1
бал)
А. Друже, брате, товаришу.
Б. Краю, пташе, козаче.
В. Голуб, Сергіє, брату.
Г. Земляче, Андрію, батьку.
4. Разом потрібно писати всі прикметники рядка: (1
бал)
А воле/любний,
науково/технічний
Б легко/атлетичний,
право/бережний
В лісо/степовий,
м'ясо/молочний
Г чорно/земний,
блакитно/синій
5.Через дефіс потрібно писати всі займенники
рядка: (1
бал)
А будь/хто, який/небудь
Б аби/хто,
будь/який
В казна/хто, де/хто
Г хтозна/що, ані/який.
6.Форми
ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку: (1 бал)
А багатший,
більшвірогідний, щонайрозвинутіший, найбільш цивілізований
Б менш
відомий, пресильніший, найохайніший, найменш визначний
В дешевший, сліпіший,
найнижчий, найбільшсамостійний
Г повніший,
більш прозорий, самий тонкий, найменш потужний
Д кращий,
менш цікавий, якнайшвидший, більш видатніший.
7. Порушено граматичну норму числівників на
позначення часу в реченні: (1 бал)
А) Нарада почалася о чотирнадцятій.
Б) Зустріч призначено на п’ять тридцять.
В) Вистава закінчилась за чверть на десяту . Г) Зараз за десять третя.
8. Установіть
відповідність між словами |
і
приналежністю їх до частин мови |
|
А іменник; |
1 |
мільйон,
півтораста; |
Б прикметник; |
2 |
помиляється,
малював; |
В дієслово; |
3 |
щирість,
маля; |
Г займенник; |
4 |
твоїми,
будь-який. |
Д числівник. |
|
9. Установіть
відповідність між пунктограмами і прикладами речень (розділові знаки пропущені)
1) однорідні
члени речення;
2) вставні слова;
3) звертання;
4) пряма мова.
А)
Осінь ходить яблука золотить.
Б)
Може ця осінь буде теплою.
В)
Пожовклий лист шепнув Забудь про все!
Г)
Люба осене ти прийшла!
Немає коментарів:
Дописати коментар