Давати горобцям дулі
З дощу та під ринву
Сміятися на кутні
Як з гуски вода
Товкти воду в ступі
Позичити у Сірка очей
Годувати жданиками
Небо прихилити
Топтати ряст
Ні за цапову душу
Передати куті меду
Як у Бога за пазухою
Завдання 2
Нові будинки
ростуть як гриби після дощу.
Щасти вам і не
забувайте свою альма-матір!
Повернувся
додому блудний син.
Брат не пас
задніх.
Вони жили душа в
душу.
Він розказував
нам сон рябої кобили.
Дівчата як кров
з молоком намагалися переспівати парубків.
Я швидко
прикусила язика, коли побачила розгніваного тата.
Діти обходили
покинутий будинок десятою дорогою.
Семен стояв ні в
сих ні в тих.
Лебединою піснею
став цей танець балерини.
Сізіфова праця
не зробила нікого щасливим
Виконати тестові завдання
1.
Фразеологія вивчає:
А) лексичне значення і вживання слів;
Б) лексичне значення і вживання стійких сполучень слів;
В) лексичне значення і вживання наукових термінів;
Г) діалектні слова та їх значення.
2.Стійкі
сполучення слів, які за змістом дорівнюють одному слову,— це:
А) фразеологізми; Б) діалектизми;В) неологізми;Г)
архаїзми.
3. Лексичнезначенняфразеологізму пояснюється в:
А) орфографічних словниках;
Б) тлумачних словниках;
В) фразеологічних словниках;
Г) словниках синонімів.
4.
Фразеологізмом є таке словосполучення:
А) побити носа; Б)
побити тарілки; В) побити горщики; Г)
побити людину.
5. Якому стилю мовлення не притаманні
фразеологізми:
А) офіційно-діловому; Б) публіцистичному; В) художньому; Г) розмовному.
6. Для чого
в художніх творах використовують фразеологізми:
А) для надання мові образності та емоційної виразності;
Б) для конкретизації якихось фактів;
В) для увиразнення синтаксичних конструкцій;
Г) для формулювання відповідних понять.
7. Укажіть
рядок, що не містить фразеологізм:
А) бити себе в груди; Б) скринька Пандори;
В) язиката Хвеська;
Г) переливати воду.
8. Позначте
речення, у якому фразеологізм виступає в ролі присудка:
А) Козаки взяли турецьку галеру голими руками.
Б) Левова частка діставалась господарю.
В) Він погодився це зробити без зайвих слів.
Г) Усі ваші таємниці білими нитками шиті.
9. Знайдіть фразеологізм, що означає
«подобатись»:
А) кривити душею; Б) брати за душу; В) до душі
припасти; Г) ні за цапову душу.
8. Знайдіть
фразеологізм, що означає «покарати»:
А) чистити на всі боки; Б) обламати роги;
В) ухопити шилом патоки; Г) крутитися дзигою.
10. Знайти
синонім до фразеологізму ні живий ні мертвий:
А) хоч ікону малюй;
Б) волосся дибки стає; В) в ложці води втопити; Г) сам не при собі.
11. Укажіть
значення фразеологізму наче корова язиком
злизала
А) про смачну їжу; Б) про раптове, безслідне
зникнення;
В) про несподівану подію; Г) про дуже довгий язик.
12.
Установіть відповідність між фразеологізмом та його тлумаченням:
А хоч з лиця воду пий 1 мати досвід
Б як сніг на голову 2 соромитись
В показувати
п'яти 3 вродливий
Г з'їсти зуби 4 тікати
5 несподівано
"Як вирішити мовне питання в Україні?"
Завдання 2 (Розподільний диктант)
1 Емоційні
3. Вигуки етикету
4. Звуконаслідувальні
Схема морфологічного аналізу вигуків
1. Виписати з речення вигук.
2. Встановити тип за походженням (первинний чи вторинний).
3. Встановити розряд за значенням (емоційний, спонукальний, мовний етикет, звуконаслідувальний).
4. Особливість правопису (разом, окремо, через дефіс).ЗразокОй ти, дівчино, з горіха зерня!Ой - вигук, первинний, емоційний, пишеться одним словом.
2. Встановити тип за походженням (первинний чи вторинний).
3. Встановити розряд за значенням (емоційний, спонукальний, мовний етикет, звуконаслідувальний).
4. Особливість правопису (разом, окремо, через дефіс).
Запишіть текст , визначте у ньому ві службові частини мови. Зробіть морфологічний розбір сполучника і частки.
1. Слово.
2. Частина мови.
3. Що з’єднує сполучник.
4. Сполучник сурядності чи підрядності.
5. Група за значенням.
6. Група за будовою.
7. Особливості правопису (якщо є).
Сипнули врозтіч галки чи ворони (Л. Костенко).
Зразок розбору
Чи - сполучник, зв’язує однорідні члени речення (підмети), сполучник сурядності, розділовий, простий.
Розбір частки як частини мови
Послідовність розбору
1. Слово.
2. Частина мови.
3. Розряд за значенням.
4. Особливості правопису (якщо є).
Земля-трудівниця аж парує та людям хліб готує (Народна творчість).
Зразок розбору
Аж - частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує.
2) Виконайте практичні завдання
Напишіть НЕ зі словами разом чи окремо й поясніть їх правопис.
(Не) переконливий, ніде (не) знаний, (не) активний, (не) вблаганний, (не) густо, (не) в’янучий, (не) краще, (не) врожай, (не) жить, (не) мічний, (не) знаний, (не) забутий усіма вчинок, (не) мовби, (не) йти, (не) досушити, (не) зважаючи на, (не) здужати, (не) привітний, (не) далеко, (не) спроста, (не) доречно, (не) абиякий, (не) білений, (не) густо, (не) доліт, (не) дорого, а дешево, (не) довиконати, (не) охота, (не) мій, (не) дев’ятий, (не) раз, (не) досить, (не) проворний, (не) істотно, (не) з’ясоване досі питання, (не) там.
Випишіть слова, що не вживаються без НЕ. Розберіть ці слова за будовою. Якими частинами мови вони є?
Небилиця, невміння, недобиток, неспокій, нероба, неуцтво, необхідність, неуважний, нещодавно, ненадовго, неписьменний, ненапад, нетерплячка, незлостивий, нелад, невід, немовля, немічний, незмірний, неповноцінний, невтомно, несмачний, непоборний, непрацездатний, незабаром, нестача, неприязнь, незабудка, неук, небуття, несподіванка, негода, небезпека, невагомість, небажання.
Завдання 3
Перепишіть, знімаючи риски.
1. Ледареві й (ні) кчемі завжди свято. 2. Ледачому й лінуватися (ні)коли. 3. (Ні) хто майстром враз (не) став. 4. З пустого в порожнє переливати (ні) чого. 5. Красно говорить, та слухати (ні) чого. 6. Живий ведмідь шкури ні (за) які гроші не продасть. 7. Дотримуй у всьому міри, то не матимеш ні (в) чому потреби. 8. Де (не) згода, там часто шкода. 9. (Не) велика біда, що минула середа. 10. (Не) рідко смішний початок завершується слізьми. 11. Вмить (ні) чого (не) буває, все (не) легкої праці чекає (Нар. тв.).
Розподільне письмо
Де/який , хтось/то, що/правда, ні/когісінько, як/то, ні/в/кого, ні/хто, ні/за/що, ні/звідки, як/от, аби/де, хтозна/як, не/аби/який, не/аби/хто, як/най/дорожче, коли/б/то, ніби/то, хто/сь/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, таки/пішов, дарма/ що, ні/би, чим/дуж, не/наче/б/то, не/мов/би/то, хто/сь/якось.
Запишіть подані речення і розкрийте дужки. Підкресліть прямою лінією слова, з якими частки не, ні пишуться разом, і пунктиром — слова, з якими вказані частки пишуться окремо. Поясніть їх правопис.
1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не) зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні) хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.
2) Виконайте практичні завдання
Коментоване письмо
1. Вечеря коротка, за/те ніч довга.
2. Я люблю тебе, друже, за/те, що в очах твоїх море синіє.
3. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк.
4. Що/б рибу впіймати, треба рано встати.
5.Що/б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив?
6. Як/би я втратив очі, Україно, не зміг би жить, не бачачи лугів.
7. Як/би тобі не поталанило, не жди добра і відповідь на зло.
8. Як/що сухий грудень, то й суха весна.
2) Виконайте практичні завдання
Вибірково-розподільний диктант
Коментоване письмо
Визначте вид сполучників за будовою.
Проте, але, для того щоб, якщо, незважаючи на те
що, нібито, що, тому що, якби, бо, немовбито, щоб, хоча, або, у зв’язку з тим
що, після того як, через те що, а.
- І барвінком, і рутою, і рястом
квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї.
- Хустинку кинувши на плечі,
надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене
- Береза плаче тихими
слізьми, а ми ті сльози навесні збираєм
- Гули хрущі та літали, як
кулі
- Не тільки дощ поливав, а й
градинки час від часу посипали село льодовим зерном.
- складні прийменники, утворені від непохідних за допомогою прийменника з(із): з-поза, з-проміж, з-серед, з-між, з-понад.
- складені прийменники, утворені від іменників та прислівників з непохідними прийменниками: за винятком, незважаючи на, відповідно до, згідно з.
- Пишемо разом:
- складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників зі словом будь-якої частини мови: вна́слідок (уна́слідок), вподо́вж (уподо́вж), впродóвж (упродóвж), за́мість, навздогíн, навко́ло, навперéйми, назýстріч, напередо́дні, наприкінці́, повздóвж;
- складні прийменники, утворені з двох і більше простих прийменників: за́для, зара́ди, окрі́м, по́за, помі́ж, по́над, попере́д, по́при, посе́ре́д, про́між.
2) Виконайте практичні завдання
Завдання 1
Правильно запишіть прийменники у поданих словосполученнях..
(За) для нас, з (по) між усіх, (по) між людьми, (на) чолі з Іваненком, (на) зустріч щастю, (на) зустріч з братом, (на) передодні свята, (у) напрямку до площі, (із) за рогу вулиці, (з) під материної опіки, вдивлятися (в) далечінь, дивитися (в) гору, зібратися (в) гори, повторювати (в)третє, заглянути (в) третє вікно, прийшли (у) двох, жили (у) двох кімнатах, у (ві) сні, покотився (з) гори зеленої, (по)над деревами, (по) під хмари, з (по) над гір, (з) над вершин.
Завдання 2
Запишіть подані словосполучення у два стовпчики, добираючи з дужок потрібні займенники: а) із (зі); б) з.
Хтось (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) хутора, Олена (з, із, зі) матір’ю, розмовляла (з, із, зі) батьком, онук (з, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Львова, зустрілася (з, із, зі) артистами, вийшов (з, із, зі) двору, іти (з, із, зі) іншими, привітали (з, із, зі) святом, прощатися (з, із, зі) світом, (з, із, зі) щирим серцем. - Завдання 3
- Відредагуйте подані словосполучення.
- Хворіти на протязі тижня, зустрінемося в сім годин, називати по імені, піти за водою, читати по складам, плисти по течії, відповідно з законом, згідно плану, відсутній по хворобі, стояти у входу, сміятися над собою, сталося із-за необережності, мешкаю по вулиці, проживати по адресу, виконувати по зразку.
З наведених слів виписати тільки прийменники.
Той, у, щоб, як, край, біля, над, поночі, посеред, якби, навколо, наче, з-поміж, під час, нехай, згідно з, уві сні, незалежно від, тому що, перед, у зв’язку з, про, заради.
Випишіть із рядків українських пісень прийменники.
v Ой у лузі червона калина похилилася...
Тримати язика за ...
Око за ...
Не в тім’я ...
Мати голову на ...
Пропустити повз ...
Під самісіньким ...
Сміятися на ...
Брати близько до ...
Покласти зуби на ...
Викинути з ...
Виконайте завдання контрольної роботи
А перерахунок, зберіг, капіталізувати Б заощадивши, капітально, виплатити
В форсувати, замовлений, збалансувати Г зараховано, домовлені, депозитний
2. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами.
А Охопити, побачити, ішов. Б Говорити, спати, сміятися.
В Сидіти, наїжачитися, діждалися. Г Малювала, стежити, махати.
3. У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ
А підмінити, писати, розкидати Б сказати, скласти, проймати
В передати, говорити, скоротити Г вивчити, зібрати, вдуматися
5.У якому реченні вжито прислівник?
А Настала весна – і сад розцвів.
Б Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся.
В Весна захлиналась буйним цвітом вишень.
Г Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.
6.Усі слова є прислівниками в рядку:
А угорі, по-весняному, сонячно Б як-небудь, спокійно, всякий
В день у день, втричі, перше Г інколи, розумний, зроблено
7. Від яких прислівників можна утворити ступені порівняння?
А Холодно, мало, трохи
Б сміливо, важко, багато
В ліворуч, напам’ять, легко
Г самотньо, десь, глибоко.
8. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку
А хоч-не-хоч, аби-коли, як-не-як
Б сам на сам, в цілому, на щастя
В врешті-решт, мимоволі, уві сні
Г будь-коли, по-перше, на зло.
А мріяти – мріють Б молоти – мелють В солити – солють
А вражати, йти, мовчати
Б скошено, пошито, зроблено
В напоєна, заквітчані, заручена
Г стою, говори, учітесь
11. Виберіть рядки, у яких вжито обставинні прислівники:
А тепло, сонячно, мало
Б трохи, солодко, гірше
В вгорі, назад, восени
Г спросоння, зопалу, зозла
А Як кажуть в народі, життя прожити – не поле перейти.
13. Установити відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами.
Форма дієслова Приклад
1 інфінітив А працюючи
2 особова форма Б працюють
3 дієприкметник В працювати
Д відпрацьований
1 разом 2 окремо 3 через дефіс 4 через 2 дефіси
А по/моєму, казна/куди, хоч/не/хоч
Б до/побачення, кінець/кінцем, на/щастя
В де/не/де, будь/що/будь, як/не/як
Г від/тепер, на/далі, що/вівторка
Перепишіть слова і сполучення слів, розкриваючи дужки.
Підійшов (у) притул, раз (по) раз гукав, (по) перше, узяв (до) відома, (попід) тинню, на (сам) перед, накинув (на) опашки, будь (що) будь, по (вік) віків, росте (в) глиб, виходили (по) одинці, стояв одним (один), день (у) день сох, рушив (у) чвал, встав (рано) вранці, всього (на) всього, бачив (уві) сні, (з) ранку (до) вечора, (по) новому йде праця, хоч (не) хоч, вивчив (на) пам’ять, в (решті) решт, поговорю сам (на) сам.
Завдання 2
Запишіть прислівники разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх правопис.
Рано(по)раненьку, (на)виворіт, (без)відома, (на)зло, (в)нічию, (до)пари, (в)далечінь, (по)людськи, (по)друге, слово(в)слово, коли(не)коли, десь(не)десь, (часто)густо, (по)своєму, (десь)інколи, з(на)двору, один (по) одному, (спід)споду, (зо)зла, (з)рання, (на)прокат, (на)останку, (без)упину, (на)дозвіллі, (до)долу, (під)час, (за)кордоном, (з)краю(в)край, до останку, (без)потреби, (в)роздріб, (на)жаль.
Прислівник без частки НЕ не вживається |
Можна
дібрати до прислівника синонім
без не |
Якщо не заперечує |
|
|
|
07.04.2023
2) Виконайте практичні завдання
Вправа 579
Перепишіть, розкриваючи дужки. Зробіть порівняння в правописі прислівників та прийменникових словосполучень.
Здіймаю руки (до) гори, підійшли (до) гори; (на) силу справився з роботою, у будь-якій справі покладайся і (на)силу, і на розум; збирайте усі речі (до) купи, (до) купи листя підійшов малюк, зносити інструмент (до) купи; стати (на) бік товариша, лягти (на) бік, звернути (на) бік; подивитись (у) бік лісу, повернути (в) бік.
2) Виконайте практичні завдання
Я завжди пам’ятаю, як урочисто
проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались
(у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була
радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й
казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом
ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу
борозну? (За М. Стельмахом).
Словниковий диктант
Запишіть прислівники разом, окремо, через дефіс, через 2 дефіси.
Віч/на/віч, рік/у/рік, по/вашому, до/вподоби, на/жаль, в/перше, по/двоє, сам/на/сам, в/тричі, уві/сні, на/пам'ять, на/дворі.
Робота з підручником
Вправа 566
Вправа 569
2) Виконайте практичні завдання
Схема розбору
1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма, на яке питання відповідає.
3. Активний чи пасивний, час, вид.
4. Рід, число.
5. Відмінок.
6. Синтаксична роль у реченні.
Зразок розбору
Отак пройшло ще кілька сповнених чеканням днів (М. Ст.).
Сповнених – дієприкметник, початкова форма – сповнений, відповідає на питання (яких?), пасивний дієприкметник минулого часу, вид доконаний, чоловічого роду, вжито у родовому відмінку множини, у реченні виступає узгодженим означенням.
Вибіркове письмо
Виразно прочитати вірш, виписати дієприкметники.
Мово моя українська - батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену - просту, домашню, звичну.
Не з-за морів покликану, не з словників насмикану.
Ти у мені із кореня – полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована.
Болем очей продивлена, смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана, в поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана і аж до скону залишена
В серці моїм.
2) Повторіть теоретичний матеріал (с. 178-179)
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним. (О.Олесь)
Записати речення, визначити у ньому самостійні частини мови. Зробити морфологічний розбір іменника, прикметника, займенника, числівника.
1. Ще недавно дихало в мої думки студеним пахом зів’ялого листя, а вже сьогодні лагідне шовковисте повітря весни купає мої очі.
2. Сучасна людина, щоб бути успішною, має вчитися впродовж усього життя, опановуючи нові галузі знань.
Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьківський, батьків, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.
1. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
1 вчених А іменник
2. Установити відповідність між іменника і їх відмінами:
А сміливість, нехворощ, мати; 1 І відміна
Б край, батько, життя, село; 2 ІІ відміна
В ім’я, галченя, плем’я, курча; 3 ІІІ відміна
Г суддя, Микита, хата, лівша. 4 ІV відміна
3. Установити відповідність між розрядами прикметників і прикладами до них.
Б відносний 2 срібна ложка
В присвійний 3 заяча лапка
Г присвійно-якісний 4 заяча душа
Д відносно-якісний 5 жовта квітка
зачин – спонукає ознайомитися з твором, оцінити його;
основну частину – якнайстисліший переказ або опис його змісту з елементами обґрунтованої оцінки;
висновок – узагальнення вражень, вираження ставлення до твору мистецтва, визначення його місця у творчому доробку автора і світовому контексті.
Важливе значення заголовка. Він має бути цікавим, образним, інтригувати й запам’ятовуватись.
Завдання 1
З поданих речень випишіть
словосполучення з числівниками. Числівники
запишіть
словами.
1. Хоч було вже пізно, величезний 16-поверховий
будинок гудів, як вокзал або аеропорт (П. Загребельний). 2. Передові польські
поети перекладали Шевченка ще з початку 60-х років минулого століття (М.
Рильський). 3. Не впізнаю себе сьогодні: чому мені, 60-річному дідові, стало
враз жаль себе самого (Р. Іваничук). 4. Як хороше жити, мій друже, мій брате,
коли тобі йде 19-й рік! (І. Нехода) 5. Під липою, над самим джерелом, стояв
4-гранний камінь (І. Франко). 6. Попритрушувані пилом, стомлені 3-денною
дорогою, вони сиділи мовчки (В. Гжицький).
Завдання 2
Напишіть
речення, записуючи цифри словами.
1. До 783 додати 53.
2. Від 637 відняти 298.
3. Скласти 4893638 з 256375.
4. Визначити добуток від множення 23 на 68.
5. Скільки разів 18 міститься в 1206?
Завдання 3
Відредагуйте речення.
1. Через пару днів 1 Травня. 2. «Петре
Івановичу, — звернувся головуючий до вчителя, — скажіть, будь ласка, пару
слів». 3. У ліс по дрова приїхало двадцять три саней. 4. У читальний зал
принесли двадцять дев’ятеро газет.
Робота з текстом
Записати текст ( числівники записати словами). Визначити відмінок числівників.
На засланні Шевченка як художника взяли у склад експедиції по вивченню Аральського моря. Протягом року Тарас Григорович виконав біля 200 різних малюнків, написав близько 7 десятків віршів.
Словник мови поетичних слів Шевченка охоплює близько 10116 слів, а прозових - близько 20600. Шевченко, очевидно, дуже любив калину. І у “Кобзарі” вжив це слово аж 385 разів. Також Тарас Григорович у своъх творах вживає містичне слово "доля" 175 разів. І лише декілька разів «недоля». Цей же словник засвідчує, що слова "Бог", "Господь", "Божий", "Творець" вживаються поетом понад 1000 разів.
Нехай
вихваляє тебе будь/хто чужий,
а не писок твій.
Де/чому вчилися, то де/що й знаємо.
Хтозна/в/кого не проси, будь/кого не перепрошуй.
Без здоров’я ні/що людині не миле.
Я би тобі сказав що/сь, та хай тобі скаже хто/сь.
Гнів народу будь/кому страшний.
Не первина — ні/з/чим додому!
Випробувана сироватка краща за бозна/який кисляк.
Хтозна/в/кого не проси, будь/кого не перепрошуй.
Вправа 467
- Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він відмінюється, починаючи з родового відмінка за аналогією займенника ти.
- До займенників ІІІ особи в родовому, знахідному та місцевому відмінках додається буква н (у нього, над ними).
- Перед займенником І особи Ор.в. мною до прийменників над, з, під додається додається і для милозвучності (наді мною, зі мною, піді мною).
- Зверніть увагу на займенники їх і їхній.
- Їх - це форма Р. та Зн.в. займенника вони: Ми поїхали до родичів в гості, але їх не було вдома.
- Їхній - це присвійний займенник, він означає належність. Їхні зусилля були марними.
- У заперечних і неозначених займенниках при відмінюванні частки не змінюються (будь-хто, будь-кого, будь-кому...)
Завдання 1
Випишіть займенники. Визначте, якими частинами речення вони виступають у реченні.
Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя. Ти будеш дорослою людиною, але для матері і батька до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею і піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шануй і поважай бабусю й дідуся... дорожи честю сім’ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї (В. Сухомлинський).
Завдання 2
Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.
Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в’ється над (воно), зв’язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).
Виписати з тексту займенники, визначивши їхні розряди та відмінки.
Уночі мені снилися хмари, важкі хмари з червоним відблиском.
Хмари текли швидко, навально, вони нагадували людський натовп , підстьобуваний невидимим страхом, якимись непевними бажаннями.
Вони чіплялись за верхівки дубів, котрі, здавалося , спроможні були порвати їхні живі ніжні тіла, проте на гіллі не залишилося й сліду.
Іноді в проваллях пронизливо різко спалахувало чорне небо – на ньому крижаними квітами світило кілька зірок.
Проте хмари заливали ті провалля, гасили світло холодних квіток і несли далі стримане майже грізне сяяння червоної тривоги.
Якщо починати дошукуватися причин того, чому Україна й досі не має свого нобелянта в галузі літератури, напрошується невтішний і трагікомічний висновок: українській літературі пороблено.
Українські потуги дістати Нобелівську премію з літератури беруть початок від 1915 року. Саме тоді доктор філософії з Відня професор Йосип Застирець подав на розгляд Нобелівського комітету кандидатуру Івана Франка, назвавши його найбільшим національним поетом свого народу. У 1916 році Каменяра не стало.
Відтоді минуло майже століття, а віз і нині там. Ми, щоправда, уже звикли, що гордитися можна не лише отриманою премією, а бодай номінацією на неї. Саме тому вперто й, не зважаючи ні на що, просуваємо ідею, що Франка могли б нагородити, завадила цьому лише його смерть. Проте це був лише початок штурму Нобелівської премії українськими номінантами.
В історії української гонитви за «Нобелем» були ті, хто сам чіплявся за нагороду, наприклад, Тодось Осмачка, який самовисунувся на премію. Але були й такі, що всіляко від неї відхрещувалися. У 1966 році відмовився Павло Тичина. Микола Бажан випередив розгляд своєї кандидатури, надіславши до Шведської академії літератури лист, у якому поет подякував за увагу й честь, якої удостоївся, але відмовився бути номінантом. Мотивував це тим, що його мало знають у світі, та й власні літературні здобутки назвав такими, що не мають права претендувати на премію.
Українські нобелівські хроніки продовжив творити Улас Самчук. Проте і йому не судилося стати в один ряд із найвизначнішими літераторами світу. Причиною називають те, що його не рекомендував жоден із нобелівських лауреатів, а це має велике значення. Як усе було насправді — знає тільки сам Бог та члени Шведської академії літератури.
Трагічно обірвалася й наступна спроба піднятися на нобелівський олімп. І, як не сумно, трагічною була не лише ця спроба, а і доля людини, яка стала героєм ще за життя. Йдеться, звісно, про Василя Стуса. Поряд із Іваном Франком, його імʼя найчастіше згадують в списку тих, хто міг принести Україні найвищу літературну відзнаку світу. Кандидатуру Стуса подав до розгляду німецький письменник Генріх Белль у 1985 році. Восени того ж року Стус помер у концтабірній камері на засланні, а посмертно, як відомо, Нобелівську премію не дають.
І ще одним нашим фіаско було висунення на цю премію в 1991 році Олеся Гончара, яке зробила українська діаспора. А 1995 року цю спробу повторив Михайло Наєнко, проте трагічний фатум українських номінантів посприяв тому, що того ж 1995 Олесь Гончар помер.
У 2001 Михайло Наєнко також висував на здобуття премії Ліну Костенко. Результати вважаю більш ніж очевидні. У 2008 році лунко прогриміла звістка, що Острозька академія пропонує кандидатуру Юрія Андруховича. Але там само лунко луснула мильна бульбашка, якою виявилася ця новина. Як то кажуть, говорили, балакали, сіли та й забули. Чутки про висунення залишилися лише чутками. Сумно це усвідомлювати, але, попри намагання заявити про себе у світі, усе ж залишаємося на його маргінесах.
2) Пригадайте вивчене про прикметник, опрацювавши 60 параграф.
Ø Запишіть речення. Поставте іменники III відміни в
потрібній формі, виділіть закінчення, підкресліть орфограми. Зробіть розбір
виділених іменників як частини мови.
1) Десь із темними (ночі), із
тихими (очі) встала казка сивоброва в мене за плечима (А. Малишко). 2) Поезія
Шевченка вражає (мальовничість), (плавність) і (співучість), (безліч)
відтінків чуття (О. Гончар). 3) Доти ягнята скачуть, доки (мати)
бачать. 4) За гроші не купиш ні батька, ні (мати) (Нар. творч.). 5)
Моя (любов), я перед тобою, бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко).
1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна;
• істота, неістота;
• рід (чоловічий, жіночий, середній);
• число (однина і множина; тільки однина; тільки множина).
• відміна (група (для іменників І і ІІ відміни));
• відмінок.
3. Синтаксична роль.
подвоєння |
без
подвоєння |
апостроф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б пам’ять, сіль, велич, лазур
В вуаль, буденність, суміш, папороть
4. Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника
А нежить
Д праматір
5. Подовження приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх іменників рядка
А міць, стать, продаж
6. Закінчення -ю у формі орудного відмінка однини треба писати в усіх іменниках рядка
А папороть, лють, насип
Запишіть прислів’я та приказки, обравши правильний варіант:
А- а,-я;
Б- у,-ю.
Голова без (розум), як ліхтар без свічки.
Від теплого (слово) і лід розмерзається.
Буває, що й теля (вовк) хапає.
Дружні сороки й (орел) заклюють.
Ложка (дьоготь) зіпсує ложку ( мед).
Посеред зими (лід) не випросиш у куми.
(Дим) без (вогонь) не буває.
Зверніть увагу!
До – дорога(1), ...
Ре – перемога(1), ...
Мі – міць(3), ...
Фа – фальш(3), ...
Соль – парасолька (1), ...
Ля – земля(1), ...
Сі – сім’я(1), ...
Запишіть іменники у 3 колонки 1) вживаються в
однині та множині; 2) лише в однині; 3) лише у множині.
Примовка,
дитина, люди, дати, людство, людина, Олена, Піренеї, криси (капелюха),
прикрощі, гордість, листя, листя, буяння, курси, збирач, качка, збитки,
універсал, аудиторія, збруя, вапно, кошти, космос, Полтава, Десна, четвірка,
крейда, вада, дріжджі, стіна, посаг, валіза,
збирання, збори, збірка, будні, дрібнота, вальс, шахи, переджнив’я,
Великдень, шана, велич, заручини, весілля, малеча, колосся, молоко.
Лексико-граматичні
категорії:
·
назви
істот (назви людей і тварин,
міфологічних істот, померлих, карт, шахових фігур) і неістот (назви сукупності
людей чи тварин, мікроорганізмів);
·
загальні (узагальнена назва предмета, пишуться з малої літери)
та власні назви (індивідуальна назва особи чи предмета, пишуться
з великої літери);
·
конкретні (сполучаються з власне кількісними числівниками)
й абстрактні (не сполучаються з власне кількісними
числівниками);
·
одиничні й
збірні (мають форму тільки однини);
·
речовинні (позначають однорідну за складом речовину).
Іменники бувають чоловічого, жіночого, середнього,
спільного роду (можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої
статі; мають закінчення -а, рідше -о, -я: наприклад, базіка, нехлюя, ледащо).
Пам’ятай! Назви
осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до
іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб різних статей.
Від окремих творяться назви осіб жіночого роду, але вони мають стилістичні
обмеження (наприклад, учителька).
Мудрі
представники старшого покоління кажуть: «У світі доти існуватиме любов, поки
люди створюватимуть писанки». Тільки велика любов може творити такі дива
гармонії та уяви. Кожна писанка — це малесенький світ. Тут і небо із зорями, і
вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі
церкви — усе це вимальовано в певному порядку, щоб підтримувати лад і рівновагу
в нашому великому світі.
1. Іменник – це самостійна частина мови.
2. Іменник відповідає на питання хто?що?
3. Іменник змінюється за родами і числами.
4. Іменники мають 3 відміни.
5. Серед лексико-граматичних категорій іменника є іменники назви істот і неістот.
6. Іменник може виступати будь-яким членом речення.
7. Найчастіше іменник у реченні виступає означенням.
8. Серед іменників є незмінювані слова.
9. Іменники бувають якісними, відносними і присвійними.
10. Всі перелічені ознаки притаманні іменнику: рід, число, відмінок, відміна.
11. Тільки іменник має кличний відмінок.
12. Іменники можуть мати спільний рід.
13. До назв істот належать слова мрець, труп, небіжник.
14. Дані іменники вживаються тільки в множині: двері, ножиці, канікули.
2) Повторіть теорію про частини мови (с.140)
Вправа 397
1. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
1 вчених 2 себе 3 долаючи 4 зайвий
А займенник
Лайка – (1)екологічно (2)шкідливе явище, (3)насичене (4)негативом.
1 екологічно 2 шкідливе 3 насичене 4 негативом
А іменник
Тема. Контрольна робота з теми "Морфеміка. Словотвір"
Завдання
Виконайте завдання контрольної роботи
1. Продовжте речення: «Словотвір вивчає...».
А ...правила вимови слів. Б ...звукову будову мови. В ...способи творення слів.
2. Коренем називається
Б сполучна голосна, що використовується при утворенні складних слів
В частина слова без закінчення, яка виражає його конкретне лексичне значення
Г службова змінна морфема, яка утворює нові словоформи і служить для зв'язку слів у реченні.
А ...змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення і служить для зв'язку слів у словосполученні і реченні.
Б ...частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення.
В ...слова зі спільним коренем, але різними лексичними значеннями.
Г ...головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів.
Д ...значуща частина слова, яка стоїть перед коренем.
4. У якому рядку названі способи творення слів є неморфологічними.
А префіксальний,афіксальний, лексико-семантичний;
Б морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний;
В флексійний, безафіксний, абревіація;
Г префіксально-постфіксалний, основоскладання, перехід однієї частини мови в іншу.
5. Спосіб творення слів мудрець, сушити, веселун, широченний:
6. У якому рядку всі слова мають префікс?
А Кореневий, миролюбний, вмовити, вниз, вогняний.
Б Вмістити, вогнище, вгору, вовк, влітку.
В Премудрий, перебігти, архіскладний, немолодий, завеликий.
Г Добитися, добренько, доопрацювати, дорожити, допрати.
Д Березовий, сіруватий, сіренький, стінний, учнівський.
7. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку структуру: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
А терти, гірський, маненький, зустріти, апелювати;
Б передбачення, прізвисько, походити, навантажити, зосереджений;
В задзеленчати, потроїти, дотримуватися, аналітичний, зрушити;
Г виділити, штовхнути, вказувати, нагромаджувати, дотепний.
8. Позначте рядок слів, у якому усі наведені слова є складноскороченими
А універмаг, агітпункт, головпостач, міндобриво;
Б автопарк, жовтогарячий, світлошкірий, лунапарк;
В двотомник, рагс, правосторонній, лісостеп;
Г військовослужбовець, ліворуч, хмарочос, начдив.
9. Укажіть рядок слів, у яких допущено помилку при творенні прикметників.
А Збаразький, німецький, казахський; Б запоріжський, цюріський, ірацький;
В овруцький, цурюпінський, празький; Г чорнуський, дрогобицький, градизький
10. Нульове закінчення мають усі слова рядка
12. Переходом прикметника в іменник утворено слово в кожному рядку, ОКРІМ
А Сміливі завжди мають щастя. Б Навіть безсмертні часом бояться за життя.
В Сміливі люди не звикли зупинятися. Г Сучасне завжди в дорозі з минулого в майбутнє.
Д Геніальних часто за життя не розуміють
Завдання 13-14 із вибором кількох правильних відповідей
13. Виберіть рядки, у яких усі слова є незмінними:
А бюро, турне, жалюзі Б кенгуру, кювет, пальто В писати, говорив, зробивши
Г вгорі, навесні, сьогодні Д пошито, зроблений, написано
14. Виберіть рядки, у яких усі слова спільнокореневі
А просити, просо, просихати, просто Б вода, водний, водяник В коса, косити, косовиця
Г росинка, рослий, зрошення, росяний Д ключник, ключик, заключений
Завдання 15-16 на встановлення відповності
15. Установіть відповідність (одна пара слів є зайвою):
1 суфіксальний; 2 префіксальний; 3 префіксально-суфіксальний; 4 безафіксний.
А записати, надзвичайний; Б подорожник, настільний; В допис, переділ; Г спортбаза, лісосмуга; Ґ крижина, віконний.
Способи творення
1. Морфолого-синтаксичний 2 Лексико-синтаксичний 3 Лексико-семантичний
Приклади
А Наречена, майбутнє, пальне Б Натщесерце, нашвидкуруч, сьогодні В Орел, любов
Г лісостеп, чорнозем, сталевар.
Використаний, прозріння, розправити, невпинно, попідтинню, безсилля, присипаний,безтурботний, підвіконня, перевиробництво, читалися, хлібопекарня
Буг, Дрогобич, Прилуки, Кривий Ріг, Прага, Дамаск, Іртиш, Кагарлик, Норвегія, Сиваш, Гадяч; викладач, узбек, волох, чех, юнак, грек, латиш, гірник, ткач.
Правила написання статті
1. Правильний
заголовок. Заголовок повинен привернути увагу читача і змусити його читати
текст далі, не покидаючи сторінку. Саме по заголовку читач визначає, чи варто йому
читати статтю і чи отримає він корисну (або цікаву) інформацію.
2.Вступ:
утримує увагу читача і сприяє продовженню читання. Повинен містити інформацію
про головну думку і короткий виклад її змісту.
3. Виклад
основного тексту статті або безпосередньо подробиці, які зацікавлять читача.
При написанні основного тексту слід суворо дотримуватися теми та головних принципів:
- лаконічність;
- грамотність;
- аргументованість.
4. Статтю потрібно
писати простими реченнями – так інформація є більш доступною читачеві для
розуміння чи запам’ятовування.
5. Потрібно поділяти
текст на абзаци. Для зручного читання слід використовувати не більше 5-10
речень в одному абзаці.
6. Щоб слідкувати
за темою, використовуйте план, де перераховані два-три переконливі аргументи
для головної частини, і кілька фраз для переконливого висновку.
7. Дотримуємося
логічної послідовності. Важливо плавно
робити перехід від одного абзацу до іншого, не втрачаючи при цьому основної
думки та не забуваючи про акценти, які привертають увагу до необхідних моментів.
8. При
написанні статті слід дотримуватись літературної мови і стилю, уникаючи народних
висловів та жаргонів, якщо того не вимагає аудиторія або стиль статті.
9. Намагайтеся
при викладенні тексту уникати слів, значення яких може бути незрозуміле читачеві.
10. Не варто зловживати
сполучниками «але», «і», «а» на початку речення.
11. Обов’язково
перевіряйте текст на наявність орфографічних та пунктуаційних помилок.
12. Висновок статті
повинен бути її логічним завершенням та містити ключові позиції статті, які читач
може взяти за інформативну основу.
Загалом
структура тексту у статті має бути такою:
- заголовок – коротке,
лаконічне, інформативне речення;
- вступ –2-3 речення
про зміст і цілі статті (не більше 10% усього тексту);
- головна частина – розглянута
в логічній послідовності суть досліджуваного питання (близько 80% тексту);
- висновок – кілька речень,
у яких автор підводить підсумок досліджуваного питання (не менше 10%
загального тексту)
Тема. Стилістичне використання засобів словотвору.
Завдання
1) Опрацювати параграф 53
2) Виконати практичні завдання
Вправа 1
Записати речення. Вказати слова з суфіксами здрібнілості та пестливості. Вказати слова із суфіксами збільшеності, згрубілості.
Спи ж моя доненько! Спи, моя зоренько! Хай обмина тебе лихо і горенько! (Олена Пчілка). Долоньки теплі, пахне чубик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і життя зернина – моя дитина (Л.Косило). Стомився вітерець – розхитаний хлопчисько (М.Косякевич). Ой вуличко та широкая, чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили великими та й ножищами, подертими постолищами, рядняними онучищами! (Нар.творчість) До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий, подає не руку – ручище (М.Стельмах).
Випишіть із поданих речень емоційно забарвлені слова. Виділіть у них словотворчі засоби.
Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх. (Т.Шевченко) Одна тільки сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. (Т.Шевченко) Якби піти на вовчиська чи на кабаняку, щоб набратися самому страху-переляку. Поплентався до лікаря поважний дядило. В чиїх очах не заблищала іскра напівкохання чи напівжурби? (М.Рилський) твоя душа і світ займавсь світанням почуттів невпинних і юних слів, ще півдитинних. Приснився я собі самому у дебрі голосно-німій.
Запишіть, у поданих іменниках визначте суфікси і поясніть їхню роль у вираженні різних відтінків почуттів.
Шептун, дідунь, мамуня, вогник, вовчице, хатиночка, кошеня, зміюка, звірятко, хлопчисько, писака, басюра, звірюга, оченята, розбишака, полечко, зіллячко, зозуленька, бородань, водиця, парубота, бродяга, голівонька.
Завдання 1
Складіть із поданими словами речення таким
чином, щоб в одному випадку слова були прикметниками, а в іншому – іменниками.
Операційна,
минуле, вихідний, набережна, молода.
Завдання 2
Від поданих
словосполучень утворіть слова способом основоскладання:
Багато серій,
лимонна кислота, ракети носити, один
день, три томи, вісім років, одну любити, багато людей, авіаційне шоу, фізика і
математика, сховище для нафти, лихо діє, карі очі, народна пісня.
Завдання 3
Почитайте і розшифруйте
складноскорочені слова і абревіатури.
ГМО, ДАІ, ЗСУ,
НАТО, ЄС, ООН, ЄЕС, ТБ,ЧП, СБУ, ВНЗ, МНС, Донбас, нацменшини, Євросоюз,
санстанція, воєнкор.
Виписати з поданого твору слова, утворені суфіксальним способом.
Наче світла музика святкова,
Як весняна річечка жива,
Пробудилась українська мова,
Відродились батьківські слова.
Сад вишневий, хата, гай, криниця,
Шлях чумацький , голубі дощі…
Мов солодкі пахощі живиці,
Незбагненна радість на душі.
3) Виконайте практичні завдання
1) Опрацюйте теоретичний матеріал в підручнику (с. 126-127) та поданий нижче
Похідне слово – це слово, яке утворилося на базі того, що вже існує в мові. Хронологічно воно є вторинним щодо твірного, від якого утворилося.
Твірне слово – це слово, яке є базою для утворення іншого. Так, іменники ліс, вода, степ є твірними словами для прикметників лісовий, водяний, степовий. А ці прикметники у свою чергу є твірними словами для утворення нових іменників лісовик, водяник, степовик.
Спільна частина похідного і твірного слова, на основі якої постало нове слово, називається твірною основою: що-дн-я — день.
Частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного слова називається словотворчим засобом: що-дня.
До словотвірних засобів належать префікси, суфікси, постфікси та інтерфікси.
Словотвірний ланцюжок - це спільнокореневі слова, розташовані в такій послідовності, як вони утворюються: день —> щодня —> щоденний —> щоденник
Зверніть увагу!
Слова творяться безпосередньо від твірної основи, а не від кореня.
2) Виконайте практичні завдання Завдання 1 Записати слова у дві колонки: 1) непохідні слова; 2) похідні слова.Ніч, зимовий, рука, учитель, кінотеатр, сніжинка, заметіль, земля, пісня, співати, Водохреще, ліс, лісовик, сніг, водичка, хрест.Завдання 2Створити словотвірні ланцюжки зі словами:Наприклад: писати - записати - записРука -Білий -Запис -Стіна - Сіль - Закон -
Вправа 348
1. Спільнокореневим до слова гора є
2. Не змінюються всі слова в рядку
А досвітній, прилетів, по-сільському, безпомилковий;
А..ціпити, ..палити, ..чинити
2) Виконайте практичні завдання
Завдання 1
Утворити слова з
префіксами
Хилитися, горнутися, казати, ділитися, чудова, голубить, робити, плести,
бігти, милий, брати, нести, гарний, шити, фотографувати.
Завдання 2
Вставити пропущені е чи и
Пал..во, свіч..чка, діж..чка, мороз..во,
стріч..чка, півн..чок, пал..чка, мар..во, вид..во, електр..к, такс..ст,
піан..ст, лінгв..ст, електромехан..к, заручн..к, віолончел..ст, автомобіл..ст,
авантюр..ст, геохім.к, єрет..к, урбан..ст.
Завдання 3
Від поданих
іменників утворіть прикметники і запишіть у дві колонки: із суфіксом -ов-; із суфіксом -ев- (-єв-).
Смарагд, квітень, ситець, поле, ожина,
яблуня, вишня, книжка, кава, гвинт, асфальт, криця, бетон, матч, сніг, гай,
стрижень, липень, ясен, оселедець, світло, мить, тінь, значення, старт, вуглець,
вік.
Розподільний диктант
Графічна робота
Розберіть слова за будовою
Приземлення, безжурно, прекрасний, музикант, червоний, незавершений, хвилина.
Вибіркове письмо
Випишіть слова без закінчення (незмінні слова)
Спитала, знати, кіно, ложе, віче, усміхаючись, зламавши, під тином, попідтинню, звітувати, обов’язок, щирий, дорого, зніяковілість, знову, місіс, сеньйор, підтримуючи, здалеку, метро, пальто, з’явитися, відповідаєш, характер.
Згрупуйте словники в дві групи:
енциклопедичні та лінгвістичні.
«Філософський
словник», «Український орфографічний словник», «Фразеологічний словник
української мови», «Короткий словник синонімів української мови», «Довідник
терапевта», «Українсько-латинсько-російський медичний словник», «Енциклопедія
українознавства», «Українська мова. Енциклопедія», «Українсько- російський
словник у шести томах», «Гуцульська міфологія».
Вправа 327
1.Лексична норма – це
А правильна вимова; Б правильне написання; В правильне слововживання
2. Лексичні норми витримано у словосполученні:
А учбові заклади; Б відповідно наказу; В об’єм інформації; Г брати участь.
3. Які слова становлять основу лексики української мови?
А Неологізми. Б Історизми. В Запозичені. Г Загальновживані.
4. У якому рядку всі виділені слова в словосполученнях вжито в переносному значенні?
А золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.
А чадо; Б бейбі; В дитя; Г кін дер.
6. До пасивної лексики не відносять:
А терміни; Б архаїзми; В історизми; Г неологізми.
7. До складу яких словосполучень входять омоніми?
А важке серце – важка валіза, міцна сталь – міцний мороз.
В іншомовне походження, визначений автор; Г уживання об обмеженою територією.
9. Фразеологізми використовуються для:
А надання мовленню емоційності; Б глибшого розуміння суті сказаного;
В розкриття теми; Г поглиблення основної думки.
10. У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?
А скреготати зубами, хапати за барки, умивати руки;
Б улазити в душу, перти проти рожна, не дати собі ради;
В ховатися в кущі, питати долі, набувати слави;
Г брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.
11. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них
1) порівняння;
2) метафора;
3) метонімія;
4) синекдоха;
5) епітет.
А) косарі пливуть юрбою;
Б) поїхав заробити копійку;
В) прочитала Кобилянську;
Г) гарна, як квіточка в лузі;
Ґ) хмаринка плаче;
Д) лагідний погляд.
12. Доберіть до кожного фразеологізму антонім
Фразеологізм
1 очей не відведеш
Антонім
А через пень-колоду
13. Подані фразеологізми згрупуйте за джерелами походження у такому порядку:
а) біблійні вислови; б) іншомовні запозичення; в) античні вислови; г) висловлювання відомих людей; 5) фразеологізми з народного джерела.
Ахіллесова п’ята, грати першу скрипку, народитися в сорочці, шерше ля фам, пекти раки, бути на сьомому небі; караюсь, мучусь, але не каюсь; каїнова печать; рукою подати, поцілунок Іуди; авгієві стайні; се ля ві; без надії сподіваюсь; мерсі боку; заборонений плід; танталові муки; кирпу гнути; хеппі енд.
Випишіть із поданого тексту фразеологізми, поясніть їхнє значенняП Одного літнього дня ми вирішили з друзями не бити байдики, а піти
до лісу. Але Петро був важкий на підйом і залишився вдома. У
нас вуха пухнули, коли він шукав причину не піти з нами. Ось ми уже на місці. Навколо
ні душі. Ліс зустрів нас веселим співом птахів та чудовою природою. Ми
були на сьомому небі від щастя. Раптом попереду затріщали гілки.
«Ведвідь», - подумали ми. Усі почали тікати без задніх ніг. Здавалося, за
нами аж дим іде. Хоча хлопці не боягузи, але у нас зуб на зуб не
попадав. Степан заткнув усіх за пояс. Він зупинився й висловив
свою думку, що потрібно брати бика за роги та дізнатися, хто нас
налякав. Ми повернулися й побачили маленьке зайченятко. Веселим сміхом
ми відвели душу. А Степан почав дерти кирпу. Правду говорять, що у
страху великі очі.
19.12.2022
Тема. Розвиток мовлення. Рецензія
Завдання
1) Ознайомтесь із особливостями написання рецензії.
Рецензія – це відгук на певний твір (книгу, статтю, фільм), призначений
для складання вражень про нього у цільової аудиторії. Це невеликий текст, який
містить огляд, розбір та аналіз твору.
Подібно до будь-якого
твору рецензія має свою структуру: вступ, основну частину та висновок. Не
обов’язково дотримуватись стандартного плану. У рецензії можуть бути окреслені
не всі, а лише деякі пункти, зазначені у плані.
Структура (будова) рецензії:
Вступ
1.
Предмет
аналізу: основна думка твору, її оригінальність та актуальність.
2.
Вихідні
дані про автора і твір.
3.
Мета
та завдання автора.
Основна частина
1.
Короткий
виклад змісту твору, його основних питань.
2.
Оцінка
змісту твору (логіка сюжету, психологія героїв, правдивість фактів)
3.
Оцінка
форми вихідного тексту (особливості композиції. авторський стиль)
4.
Що
вдалося авторові? Чи є недоліки,у чому вони полягають?
Висновок
1.
Місце
твору в літературному процесі або фільму в кіномистецтві
2.
Узагальнена
оцінка твору.
Починати писати рецензію на книгу потрібно з назви, адже заголовок – це обличчя будь-якої статті. Далі приступайте до короткого опису головних героїв та подій із книги. Намагайтеся кожного персонажа виділяти поіменно, щоб читач розумів про кого йдеться.
Після опису подій та персонажів приступіть до розкриття основної ідеї твору (Що автор хоче сказати? Які проблеми він виділяє? Чому хоче навчити?) та оцініть твір зі своєї точки зору.
Після опису подій та персонажів приступіть до розкриття основної ідеї твору (Що автор хоче сказати? Які проблеми він виділяє? Чому хоче навчити?) та оцініть твір зі своєї точки зору.
Чи можливо сьогодні бути паном самому собі?
Борис Грінченко у своєму оповіданні «Сам собі пан»
порушив доволі цікаву проблему: пошук справедливості й рівності. Селянин Данило
вирішив шукати панського права. Хоча сам герой стверджував, що не «панського»,
а «людського». Та не знайшов його, бо такого не існує. Хлібороб доволі сміливий, проте не продумав усіх деталей: людину сприймають спочатку
зовнішньо. Купити білет у перший клас — це одне, а поведінка й одяг — це вже
зовсім інше.
Таких селян у ХХІ столітті надто багато вже. Всі чомусь
хочуть відчути себе на кращому, «теплішому» місці. Проте мета у них і в Данила
із оповідання «Сам собі пан» різна. Перші хочуть бути тими, ким насправді
можливо бути, маючи достатнього грошей, а от Данило не прагне зайняти чиєсь
місце чи відійти від вічних прадідівських істин. Він хоче лише відчути свободу
і рівність. Такий герой — не
скоробагатько. Всі свої майже 10 карбованців, які він витратив у один день
«панування», заробляв доволі довго тяжкою працею. Проте був змушений так
вчинити. Це його протест проти несправедливості та свавілля вищих світу. Це
маніфест людської гідності. Селянин у творі зображений настільки реалістично, що його простоті й наївності
неможливо не вірити. І насправді шкода, що концерту панського не подивився,
можливо , там побачив би те, що так шукав.
Сьогодні твір, написаний 1902 року, актуальний як ніколи.
Владу мають гроші. Як і було завжди. Проте на даний час грошима можна вирішити
все: і чесність купити, і гідність добути, і совість віднайти. Данило, як
добре, що ти не шукав свого права у нас. Бо ти б його, хоч і ненадовго, проте
знайшов. Але воно б було несправжнє. І грошей на нього довелося б збирати усе
своє життя!
Селянин Данило — реальна людина в реальних обставинах.
Повстав проти лиходійства, зарозумілості й грубості. І програв. А в цьому лише
доказ того, що не підготовленим у бій виступати не можна. Проте сучасники
будуть готові. Не сумнівайся!
14.12.2022
3) Виконайте практичні завдання
Доберіть
антоніми до поданих слів.
Слово
1
альтруїстичний 2 огидний 3 шкідливий 4 недалекий
Антонім
А
принадний Б свійський В тямущий Г корисний Д корисливий
2. Доберіть синоніми.
Слово
1
превентивний 2 тотальний 3 фіктивний 4 кардинальний
Синонім
А
істотний Б всеосяжний В передовий Г підроблений Д запобіжний
3.
Омоніми є в реченні
А
Той
розум не шляхетний, а шляхетський.
Б
Князь
Костянтин, батько князя Василя, мав талант і талан.
В
У
пеклі наших доль не знаєш сам: ти бранець чи обранець.
Г
Бо
хтозна, чи він знайде там свободу, чи ще одну збудує слободу.
Д
Бридкого
бруду із холодних душ не змиє навіть і холодний душ.
Тема. Синоніми, їх види, уживання. Синонімічний ряд. Антоніми.
3) Виконайте практичні завдання
02.12.2022
Тема. Омоніми, їх види: омоформи, омофони, омографи,
міжмовні омоніми. Повні і неповні омоніми. Поняття про пароніми.
Завдання
1) Перегляньте відео про омоніми та пароніми
2) Виконайте практичні завдання
Вправа 232
Вправа 233
Вправа 236
30.11.2022
7 грудня в усьому світі відзначають день української хустки. Здавна хустка була українською народною прикрасою, яка зберігала в собі традиції.
Хустку, зазвичай, вважають символом прихильності, любові, вірності, прощання та скорботи. Цей незмінний аксесуар є частиною української культурної спадщини.
Хустка вважалася оберегом для всіх жінок. Незаміжні дівчатка, зазвичай, на голові носили стрічки, квіти, віночки, а от коли вже жінка йшла під вінець, то вона пов’язувала голову хустиною. Цей атрибут оберігав її та її сім’ю. Хустка є символом необхідності.
За хусткою розрізняли вік дівчини. Молоді дівчатка покривали голову білою або яскравою хусткою, старші жінки – темною, вдови – чорною.
Також хустка свідчила про економічний достаток родини. Заможні жінки постійно носили дорогі шовкові та вовняні хустки. Про це свідчить той факт, що коли на Західній Україні панували поляки, чоловік повинен був працювати 10 днів, щоб купити своїй коханій хустку.
Протягом багатьох років хустка була найдорожчим подарунком, оскільки вона завжди символізує домівку та маму.
До сьогодні на весіллі існує обряд покриття голови нареченої хусткою. Це символізує, що дівчина більше не буде вести дівоче життя та прощається з подругами та гулянками. Цей обряд проводиться свекрухою, мамою нареченого, після зняття фати.
Сьогодні можна побачити, що хустки поступово повертаються в моду, та завойовують не одне серце модниць. Але саме українська хустка є трендом у всьому світі.
Також існує повір’я: якщо ви уві сні побачите хустку, то це дуже добрий знак. Вона, зазвичай, сниться до сватання, зелена – до довгоочікуваної вагітності. Червона хустка символізувала потойбіччя та могла снитися до недуги.
Історія дня хустки
День Української Хустки почали відзначати за ініціативи вінничанки, депутатки Вінницької обласної ради, Президентки Міжнародного Клубу Успішних Жінок України Людмили Станіславенко. Ініціативу підтримали громадські діячі, актори та успішні жінки з України та усього світу. У 2019 році свято відзначили у Іспанії. Канаді, США, Казахстані, Йорданії, Латвії, Індії та Португалії. Цього ж року Людмила Станіславенко ініціювала проведення Дня Української Хустки на державному рівні.
Традиції святкування
Цього дня з нагоди свята українки в різних країнах світу беруть участь у флешмобі “Зроби фото з хусткою”. Суть його полягає в тому, щоб одягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із хештегами #Берегине_моя_українська_хустко #УкраїнськаХустка.
Минулого року Всесвітній день української хустки відзначили громади декількох країн, зокрема Іспанії, Канади та США. (Автор: Б. Радько)
2) Запишіть у зошити визначення троп, зазначених у відео, з прикладами.
1. "Підійшов вечір. Засвітив зорі" (П. Тичина)
2. Сахається розгублена душа,
Почувши раптом тихі кроки
щастя. (Л. Костенко)
3. Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні! (Леся Українка)
4. Кругом Січі Запорожця Москаль
облягає (Народна пісня).
5. Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна. (В. Симоненко)
6. Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки,
Кошлатий морок лапу подає. (Л.Костенко)
7. Несе Полісся в кошиках гриби.
За болотами причаїлись Охи. (Л.Костенко
Перепишіть, вибравши з дужок потрібне слово. (Розплющити, відкрити) очі. (Закрити, зачинити) вікна. (Відкрити, розгорнути) книжку. (Листати, гортати) сторінки. Відповісти (правильно, вірно). (Посилати, надсилати) лист. (Наступного, слідуючого) дня.
Складіть і запишіть висловлювання про зимовий ліс або сад (обсяг – 5-6 речень), уживши подані слова в переносному значенні.
Срібний, сивий, крижаний, сіється, сердиться, ллється.
Тематичні
виписки — це особливий спосіб запису
змісту почутого або прочитаного. Працюючи над джерелами інформації, корисно
виписувати цікаві і важливі думки, окремі факти, цифри, схеми, влучні вислови
тощо. Цей матеріал можна використати для підготовки наукового повідомлення,
доповіді, замітки в стінгазету, виступу під час диспуту та ін.
Найважливіші
місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді і своїми словами,
якщо не потрібне точне посилання на статтю, посібник, брошуру.
Найчастіше
виписки оформляються у вигляді цитат — дослівного наведення чиїхось слів.
Виписування цитат сприяє запам’ятовуванню окремих фактів, надає викладу
матеріалу документальної точності, збагачує культуру мовлення.
Зверніть
увагу! Виписки роблять одночасно із читанням твору. Тематичні виписки можуть
мати різні форми:
- дослівний запис найважливіших думок;
- передача прочитаного чи почутого своїми
словами;
- повний чи скорочений запис.
Оформлення запису змісту почутого чи прочитаного у вигляді цитати (дослівного наведення чиїхось слів) — найуживаніший спосіб, оскільки він надає викладу матеріалу точності, достовірності, виразності і сприяє кращому запам’ятовуванню фактів.
Зауваги.
♦ Обсяг виписок може бути довільним; чим вони лаконічніші, тим вища вправність учня.♦ Графічне оформлення виписок неважливе: у них припустимі скорочення, умовні позначення, підкреслення окремих слів, власні зауваження в дужках.
♦ Обов'язково зазначайте джерело кожної з виписок (автора, назву твору, видання, де надруковано).
♦ Цікаві та корисні записи необхідно систематизувати, тобто згрупувати за тематикою, тому виписки і називаються тематичними.
♦ Уміння робити тематичні виписки перетворить читання як вид праці на творчість духу й думки, можливо, започаткує наукове або художнє осмислення теми.
♦ За умови чіткої систематизації тематичні виписки можна використовувати не один раз і творчо.
Лексикологія (від грец. lexikos — словесний і logos — учення) - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.
Лексика — сукупність слів, які входять до складу певної мови,
діалекту, сфери вживання.
Основна одиниця лексики — слово, яке
сприймається як звук або сукупність звуків і має певне смислове навантаження.
Лексичне значення — те, що означає слово, його зміст. Кожне
повнозначне слово має одне або кілька значень.
Приклад: Слово „яблуко” означає плід
яблуні (перев. кулястої форми).
Лексичне значення мають усі слова, крім службових.
Доберіть до
кожного прикметника іменники, які з ними поєднуються.
А Вітрови́й – який
стосується вітру; викликаний вітром; який захищає від вітру.
Ві́тряний – 1.
наповнений вітром, з вітром; 2. легковажний, безтурботний.
Вітряни́й – який працює за допомогою вітру;
який є наслідком дії вітру.
Довідка: день,
електростанція, юнак, порив, погода, двигун, удар, режим. млин.
Б Сніжний
– покритий снігом, подібний до снігу, багатий на сніг
Сніговий – утворений зі снігу,
який несе сніг.
Довідка:
баба, буря, скатертина, людина, барс, вершина, зима, замети.
В Військовий
– той, що стосується війська, військовослужбовця.
Воєнний – який стосується війни,
пов’язаний із нею.
Довідка:
стан, злочин, шпиталь, спорядження, вторгнення, хитрість, підготовка, історія.
Завдання 2
Укладіть патріотичний словник, добираючи до поданих іменників відповідні прикметники
База …
Місто …
Обстріл …
Новина …
Код …
Точка …
М’ясо …
Залізниця …
Операція …
Жертовність …
Україна …
Вправи 222-223
22.11.2022
2) Виконати практичні завдання
- Вага товару без упаковки.
- Вихователька в багатих
сім’ях.
- Папська грамота.
- Законопроєкт в Англії.
- Ароматична смола.
- Співачка, яка виконує
перші партії.
- Дотепний вислів.
- Англійська дрібна монета.
- Отруйна рослина.
- Автоспортивне змагання.
- Захоплення, улюблене заняття.
- Вигук, що виражає найвищий ступінь
схвалення.
. Завдання 2
Запишіть
слова відповідно до орфографічних правил.
П..єдестал,
марсел..єза, конферанс..є, т..юль, він..єтка, П..ємонт, міл..ярд, Гот..є,
ф..юзеляж, павіл..йон, кар..єр, Монтеск..є, Мол..єр, мад..яр, прем..єр,
б..єф, монпанс..є, ал..батрос, кур..йоз, бул..йон, Н..ютон,
ін..єкція, б..юджет, ател..є, транс..європейський, п..юре, конс..єрж,
ад..ютант, порт..єра, жул..єн, ридик..юл.., миш..як, деб..ют.
Запишіть слова, уставивши, де потрібно, пропущену літеру.
Ім..унітет, ас..стент, піц..а, Апен.іни, Рус..о, гет..о, новел..а, ем..ігрант, фін.ський, мадон..а, марок..анський, ір..аціональний, бравіс..имо, ім..іграція, імпрес..іонізм, дон..а, беладон..а, віл..а, груп..а, антен..а, пен..і, пан..о, Тал..ін.. , барок..о, Він..іпег, конфет..і, оперет..а, інтермец..о, ас..міляція, гол..андець, Ус..урі, хоб..і, дюс..ельдорфець, буд..изм.
1. За складами: га-йок, край-ній.
2. Не розривати
дж, дз, якщо це
один звук.
3. Збіг: сон-ний,від-даний; подовження: ріл-ля.
рі-лля.
4. Не розривати
префікси і корені: під-садити,при-йменник,
за-ступитися.
5. Не відривати
Й від попереднього голосного: бай-ка,
свій-ський. бій-ка.
6. Не розривати
йо,ьо: ра-йон,буль-йон.
7. Ь знак і
апостроф не відривати від попередньої літери: біль-ше, пір’-ям.
8. У складних словах не відривати перші літери від другої основи: земле-знавство.
9. Не можна
розривати ініціали. абревіатури і відокремлювати від них цифри: ООН, Ту-154.
Основні правила скорочення слів
1. Після стандартних скорочень крапка не ставиться: км (кілометр), см
(сантиметр), мл (міліметр), м (метр), кг, (кілограм) га (гектар), ц (центнер),
грн (гривень).
2. Не можна скорочувати на знак м’якшення та голосний, окрім деяких
традиційно усталених випадків: га (гектар), н.е. (нашої ери), о.
(острів).
3. Останньою буквою у скороченні має бути буква, що позначає приголосний
звук: мол. (молодший), напр. (наприклад).
4. Інші графічні скорочення записуються з крапками на місці скорочення: кв.
(квартира), вул.(вулиця), обл.
(область), ст. (століття)
- Через
дефіс і без крапок записуються
скорочені іменники, у яких
наводиться початкова частина і кінець слова: ун-т (університет), р-н
(район), л-ра (література).
6. У скороченому записі зберігається велика і мала літера та дефіс:
Півд.-Зах. Залізниця (Південно-Західна залізниця).
7. Буквені скорочення, утворені від словосполучень, пишуться окремо
з крапками після літер: с.г. (сільське господарство)
8. Використовується дробовий спосіб запису – через скісну
риску: н/р (навчальний рік), р/н (рік народження)
Подайте можливі варіанти графічного скорочення слів та словосполучень.
Гектар, чоловічий рід, сім гривень, 25 міліметрів, телефон, місто Одеса, інститут, загальноосвітня школа, у тому числі, наприклад, і тому подібне, та інше, наша ера, до нашої ери, річка, рік, роки, том, квадратний метр, англійська мова, імені Григорія Сковороди, мільйон, область, проспект, провулок, площа, порядковий номер, стаття.
3) Виконайте практичні завдання
- Прикметники, утворені від двох взаємозалежних слів, поміж якими не можна вставити сполучника. Наприклад: правобережний, східноєвропейський, світлолюбний, червоногарячий тощо.
- Прикметники, що мають у першій частині слова багато-, мало-, старо-, ново-, давньо-, верхньо-, нижньо-. Наприклад: малопартійний, багатолюдний, старослов’янський, новозітканий, давньоримський тощо.
- Слова, що мають у складі написаний числівник. Наприклад: шестиповерховий, сорокарічний, дев’ятиденний.
- Прикметники з префіксами інтер-, контр-. Наприклад: інтернаціональний, контррозвідувальний. Правопис складних прикметників: пишемо через дефіс
- Прикметники, що складаються з двох слів, між якими можна вставити сполучник. Наприклад: фінансово-економічний, економіко-правовий, математико-гуманітарний, суспільно-корисний.
- Складні прикметники, що вказують на поєднання смаків і кольорів. Наприклад: світло-помаранчевий, кисло-солодкий, сіро-синій. Запам’ятайте кілька винятків – жовтогарячий, червоногарячий, золотогарячий. Ці прикметники пишемо лише разом.
- Прикметники, що мають у складі числівника, написаного цифрами. Наприклад: 40-річний, 25-річний, 256-гігабайтний.
- Прикметники, що називають проміжні частини світу. Наприклад: південно-західний, південно-східна, північно-східний.
Запишіть слова відповідно до правил нового правопису
Пів/ящика, напів/провідник, пів/аркуша, пів/коло, пів/години, пів/дюжини, пів/карбованця, пів/місяця, пів/яблука, пів/юрти, пів/Києва, пів/огірка, напів/автомат, напів/сон, пів/день, полу/мисок, полу/кіпок, пів/класу, пів/Кавказу, напів/фабрикат, пів/острів, пів/Одеси.
Завдання 2
Утворіть складні прикметники від поданих словосполучень.
Наприклад: мовний стиль - мовностильовий.
Мовний стиль, темний і зелений, високе чоло, сільське господарство, правий берег, народна поезія, первісна община, гарячий і жовтий, Західна Європа, Північна Америка, два поверхи, чорні брови, суспільний і політичний, військовий і морський, вище згадувати, обробляти дерево, червоний і гарячий, Кривий Ріг, кислий і солодкий.
Завдання 3
Словниковий самодиктант
Запишіть по 3 прислівники, які пишуться разом, окремо, через дефіс, через два дефіси
Запишіть у першу колонку слова, що пишуться разом, в другу – окремо, а в третю – через дефіс.
Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще,
ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким,
хто/зна/в/якому, казна/ як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то,
звідки/небудь, чий/небудь, от/таки.
Словниковий самодиктант
Запишіть слова, першою частиною яких є авіа-, віце-, міні-, супер-, мото-, аудіо-, агро-, екс-, макро-, контр-, віце-, бліц-, біо-, веб-, поп-, топ-, флеш-, міні- відповідно до правил нового правопису.
Вправа 193
1.
Розподільний
диктант
Запишіть у першу колонку слова з апострофом, у другу – без апострофа.
Духм..яний, св..ято, п..янкий, матір..ю, б..ювет,
між..ярусний, п..юпітр, ад..ютант, медв..яний, П..єро, В..ячеслав, п..юре,
кон..юктура, рутв..яний, м..язи, пір..я, Св..ятослав, ф..юзел..яж.
Вправа 183 (другий абзац)
Завдання 3
Запишіть правильно подані слова.
Черв..як, надвечір..я, кав..яр, верхів..я, миш..як, сер..йозний, грав..юра, з..юрмитися, арф..яр, сузір..я, під..їхати, розм..якнути,
бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я, рум..янець, кон..юнктивіт,
інтерв..ю, В..єтнам, відв..язати,
дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі, солов..їний, Мін..юст, інтер..єр,
подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи.
Запишіть слова, поставивши замість крапок знак м ’якшення.
Хар..ків, Уман..щина, ковз..кий, нян…ці,
пужал..це, україн..с..кий, Ман..чжурія,Іл..ля, смієш..ся, т..охкати, у
жмен..ці, різ..бяр, т..мяний, міц..ний, щиріс..т.., конферан..с..є, тон..ший,
хизуєт..ся, ін..ший, дощ.., радіс..т.., сон..ця, памороз.., Натал..чин.
Вправа 183 (перший абзац)
Вправа 185
ЗавданняВиконайте завдання контрольної роботиЗавдання 1-8 із вибором однієї правильної відповіді1.Укажіть рядок,у якому правильно вказано співвідношення між
буквами і звукамиА 32 букви і 36 звуківБ 33 букви і 38 звуківВ 33 букви і 36 звуківГ 33 букви і 32 звуки2.
Однакова кількість звуків і букв у кожному
слові рядкаА п'ятниць, їстоньки, яблунькаБ якість, кукурудза, українськийВ гайок, об'єднування, сьогодення Г серйозний, щебечуть, джмільД рюкзак, перемивають, кар'єра 3. Букви я, ю, є позначають
два звуки в кожному слові рядкаА бутоньєрка, святковий, в'юнБ екологія, повітря, обов'язокВ надвечір'я, мрія, браконьєр Г весілля, явір, ластів'яткоД пацієнт, люстерко, жульєн 4. Спрощення в групах приголосних на місці пропуску позначається на
письмі в усіх словах рядкаА корис..ний, балас..ний, проїз..ний Б безжаліс..ний, кіс..лявий, щас..ливийВ блис..нути, влас..ний, щотиж..невий Г ненавис..ний, швидкіс..ний, форпос..нийД зап'яс..ний, радіс..ний, контрас..ний 5. Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів
рядкаА верф, паралель, подорож, мазь Б пам’ять, сіль, велич, лазурВ вуаль, буденність, суміш, папороть Г кров, заметіль, емаль, світлотіньД магістраль, ціль, мігрень, пастель 6. Літеру в треба
писати на місці пропуску в рядкуА прем’єра ... театрі «Колесо»Б пишний прийом ... ПарижіВ замовити ... фотоательє «Сяйво»Г ... «Всесвіті» з’явилася публікаціяД затишні готелі ... Святогірську7. Знайдіть речення, у якому порушено правила
милозвучності.А Срібнокрилий літак підняв їх в чисте небо і
поніс на захід (В. Бондаренко).Б У щире золото, у світлу мідь одягнені дерева
восени (А. Гончаренко).В Цілий день учора проблукав у полі, навздогін
за вітром бігав навмання (В. Чумак).Г Тепер уродив урожай усім на коровай (П.
Воронько).8. Правильно написано всі похідні слова в рядкуА Запоріжжя - запоріжський, чех - чеський, Черкаси
- черкаськийБ Прага - пражський, козак - козацький, Овруч -
овруцькийВ Рига - ризький, узбек - узбецький, Воронеж - воронезькийГ Париж - парижський, латиш - латиський, Буг -
бузькийД Кавказ - кавкаський, турок - турецький, Збараж –
збаразькийЗавдання
9-10 із вибором кількох правильних відповідей9.Укажіть слова, у яких
наголошено перший склад:А дроваБ спинаВ випадокГ вимоваД читання10. Вибрати слова, у яких
неправильно зроблено фонетичний записА [йун´іс´т´]Б [розр´іс:´а].В [джм´їл´]Г [шчаст´а].Д [милуйешс':а] Завдання 11-12 на
встановлення відповідності11. Установіть
відповідність між словами і
характеристиками звуків1 кількість букв і звуків збігається А тінь, мідь, життя2 букв більше, ніж звуків Б якір, єнот, ящірка3 звуків більше, ніж букв В ясність, щирість, щедрість12.Установіть відповідність
між словом а орфограмою у ньому1 Молотьба
А спрощення2 хвастливий
Б подвоєння3 Коріння
В асиміляція4 Віддати
Г подовження 13. Запишіть
фонетичною транскрипцією подані слова: зозулястий,
здивуєшся, щастя.14. Утворити від поданих слів прикметники за
допомогою суфікса –ськ-:Казах, козак, Сиваш, Париж, чех, баск,
Збараж,Овруч.
Завдання
Не переписуйте дослівно
текст! Переказ має бути стислим! Лише передати головну інформацію та
доповнити власними роздумами (5-7 речень)
Завдання 2
-
На місці крапок, де потрібно,
поставте пропущені літери.
Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це,
студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний,
повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути,
ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять,
ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.
Робота з підручником
Вправа 107
- - текст, записаний у фонетичній транскрипції, беремо у квадратні дужки: [кр'іт];
- - усі слова при передачі транскрипцією, навіть власні назви, пишемо з малої літери: [украйіна];
- букви я, ю, є, ї, ь, щ не вживаємо; - - ставимо наголос: [кол'іно], [криниця];
- - м'якість приголосного позначаємо рискою вгорі
[′] , а напівпом'якшеність таким знаком: [’]; - - довгі звуки позначаємо так: [:] ([дз'урчан':а] );
- - маленькою буквою вгорі позначаємо звук, до якого наближається при вимові основний звук: [дереиво];
- [дж], [дз], [дз'] — так позначатимемо злиту вимову звуків: [джура], [дз'об]. - Зверніть увагу!
1) Ознайомитись із теоретичним матеріалом
Склад — це
частина слова, складена з одного чи кількох звуків і вимовлена одним поштовхом
видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зе-ро.
У
кожному складі може бути лише один голосний звук. Він організовує склад.
Тому голосні звуки називають складотворчими.
Склад
може складатися тільки з одного голосного звука (о-ме-га, а-рі-я) або з
голосного й приголосних (ма-ти, лам-па).
У
слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Слова
бувають:
Ø односкладові (хрущ,
ківш, ніч);
Ø двоскладові (ти-хий,
роз-мір);
Ø багатоскладові (ве-че-ря-ти,
не-на-сит-ність).
В українській мові наголос вільний (різномісний), бо він не закріплюється за
певним складом.
Різновиди наголосу:
- динамічний (силовий) -наголошений звук вимовляється з більш напруженою артикуляцією;
- подвійний (мабуть);
- головний і побічний (сільськогосподарський);
- постійний (відмова, відмови, відмов);
- логічний (це виділення за смисловим значенням якогось слова або словосполучення в реченні)
Й – завжди м’який
Щ – завжди позначає 2 звуки [ШЧ]
Ь – не позначає жодного звука, лише вказує на м’якість попереднього
приголосного
ДЖ, ДЗ – 1 звук – джміль, дзвін
ДЖ, ДЗ (префікс+ корінь) - 2 звуки –
підживити, відзвітувати
М’які приголосні - [д'], [т'],
[з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р'].
Можуть бути напівпом'якшені:
1) Губні: [б],
[п], [в], [м], [ф]
2) Шиплячі: [ж],
[ш], [ч], [дж]
3) [ґ], [к], [х],
[г]
Запишіть
у першу колонку слова, де букви ДЖ, ДЗ
позначають 1 звук, у другу – 2 звуки.
Гаджет,
дзьоб, віджити, дзвоник, джинси, дзенькіт, бджола, надзвуковий, родзинка, дзвін, відзначити,
підживлення, джем, виходжу.
Фонетичний розбір
Зробіть фонетичний розбір слів за зразком: Батьківщина, щастя.
Війна
В –[в ] – приголосний, сонорний, губний, губно-губний, щілинний, пом’якшений
І - [і ] – голосний, ненаголошений, переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований
Й - [ й] – приголосний, сонорний, язиковий, середньоязиковий, щілинний, м’який
Н - [н ] – приголосний, сонорний, язиковий, передньоязиковий, зімкнений, носовий, твердий
А - [ а ] – голосний, наголошений, заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований
5 букв, 5 звуків
| ||
1.
За наголошеністю |
Наголошені/ненаголошені |
Випадок, висота |
2.
За
ступенем підняття язика до піднебіння |
Високе піднесення Високо-середнє Середнє Низьке |
[і], [у] [и] [е], [о] [а] |
3.
За
місцем творення |
Переднього ряду Середнього ряду Заднього ряду |
[і], [и], [е], - [у], [о],[а] |
4.
За
участю губ |
Лабіалізовані (огублені) Нелабіалізовані (не
огублені) |
[у], [о] [і], [и], [е],[а]
|
Вибірково-розподільний диктант
Запишіть
слова у три стовпчики:
а)
які містять голосні тільки переднього ряду;
б)
які містять голосні лише заднього ряду;
в)
які містять голосні переднього і заднього ряду.
Мова,
інтрига, концерт, міцний, спека, посол, турчанка, підлабузник, ірис,
іскристість, життя, тигр, горох, турнір, пізній, перевитий, терорист, родовий,
літера, генерал, перегріти, задаток, технічний, компас.
1)
Випишіть з тексту
слова, у яких кількість букв і звуків не
збігається.
2)
Зробіть
характеристику голосних звуків у слові “Батьківщиною”.
Наприклад: [а]- голосний,
ненаголошений, низького піднесення, заднього ряду, не- огублений.
Наша
Вітчизна, наша Батьківщина — мати - Україна. Вітчизною ми називаємо Україну тому,
що ми народжені в ній, у ній розмовляють рідною мовою і все в ній для нас
рідне.
Батьківщиною
ми називаємо Україну тому, що в ній жили наші батьки й діди, а матір'ю — тому,
що вона годує нас своїм хлібом, зігріває сонцем, чарує красою природи.
Українська земля має багату історію, уславлену героїчними подвигами наших предків. За княжих часів українська держава була найбільшою в Європі.
Одинадцять, чотирнадцять, міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр, ознака, дано, добуток, центнер, дробовий, стовідсотковий, симетрія, асиметрія, середина.
4) Зробити фонетичний запис слів:
Батьківщина, українець, нація, незламність, боротьба, незнищенність, об’єднання, мужність, визволення, вітчизна, відродження, воріженьки.
- вільна композиція;
- невеликий обсяг;
- невимушеність та емоційність викладу.
На першому плані есе — особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
- Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
- Кожен абзац есе розкриває одну думку.
- Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
- Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
- Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
- Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
НАТХНЕННЯ
Натхнення... Саме слово надихає на
щось грандіозне... Муза, яка вона? Яке натхнення? Ніхто, мабуть, про це не
задумувався...
Всюди ми шукаємо натхнення... А особливо творчі люди. Їм без музи важко
обійтися, як думають вони самі. Ні, мова йде не про всіх, а про більшу частину.
Стоп... Муза, натхнення - це синоніми? Чи абсолютно різні за
значенням слова?
Муза - особа, що будить творче
натхнення у діячів мистецтв або наук. Як правило, це жінки, які перебувають в
оточенні поета (художника, композитора і т. д.). Натхнення - особливий стан
людини, типова для творчості риса, її складовий елемент, який характеризується,
з одного боку, високою продуктивністю, з другого боку — величезним підйомом і
напругою сил людини. З цього випливає, що муза - це людина, яка надихає, а
натхнення - це вже сам стан.
Багато хто з творчих людей просто чекають чогось, як вони говорять музу.
І не завжди можна з цим погодитись. Чому ніхто не хоче самому створити джерело
натхнення? В елементарній речі можна побачити щось грандіозне - треба лише
цього захотіти. Так, не завжди є вдалий момент для написання, скажімо,
віршів. Але ж ми можемо все змінити! Все це лише виправдання. Якщо справді
хотіти, ми будемо шукати можливість написати більше. Але не всі це роблять. А
шкода...
Хочеться, побажати всім більше натхнення та життєвої мудрості!
2) Перегляньте відеоурок із даної теми
3) Напишіть вільне есе на одну із запропонованих тем:
2. Фраза, яка змінила моє життя.
3. В чому твоя суперсила? Я - українець/українка!
Говірка - мовно-територіальне утворення, що слугує засобом спілкування мешканцям одного чи кількох сусідніх, зазвичай сільських, населених пунктів.
Говір – це група споріднених говірок.
Діалект – це різновид мови, яку люди використовують для спілкування на певній території.
Наріччя – угрупування діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис.
2) Виконайте практичні завдання
Завдання 1
Дібрати до сленгових слів українські відповідники:
Зашквар, рофлити, чілити, флексити, хайп, лук, шара, лафа, лол, няшка, мейт, респект, лакшері, жесть, косиш, ізі, хейтити, ніштяк.
Завдання 2
Укладіть мінісловник "Діалектні назви нашого регіону"
1. Що таке алфавіт?
2. Доберіть синоніми до
слова “алфавіт”.
3. Скільки букв в
українському алфавіті?
4. Назвіть букви, які є в
українському алфавіті, але нема в російському.
5. Яка буква не позначає
жодного звука?
6. Яка буква в
українському алфавіті найуживаніша?
7. Назвіть найрідше вживану літеру українського
алфавіту.
8. Що таке паліндром?
Наведіть приклади.
9. Найдовшим словом в українській мові є
назва одного з пестицидів. Воно складається з 30 літер. Що це за слово?
10. З якої букви не починається жодне слово українського
алфавіту?
11. Хто надрукував перший
український буквар?
12. Назвіть авторів
слов’янських абеток.
Тема. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні.
- Альо, драсте! Це квартира Ярмоленків?
- Драсте, да.
- А можна Даші дать трубку?
- Даша зараз занята, подожди одну сікунду.
- Харашо.
- Альо, прiвет!
- О, привет! Як діла? Шо робиш?
- Все харашо, урокі вчіла. Ти шо?
- Та скучно дома сидіть, дак рішила до тебе позвонить. Гулять будеш?
- Та не знаю. Може, і получіться. Єслi шо, я тобі звякну.
- Харашо. Ну всьо тоді, пока.
- Пока.
3) Запишіть 5-7 висловів про мову.
Немає коментарів:
Дописати коментар